Внесено зміни до Податкового кодексу України, якими скасовано штраф за помилкове зазначення у платіжках бюджетного рахунку та введено нові податкові норми

16 березня 2024 року набрав чинності (за винятком окремих норм) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23.02.2024  № 3603-IX (далі — Закон № 3603).

Законом № 3603 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі — ПКУ), які стосуються сплати багатьох податків і зборів, але ми зупинимося лише на нововведеннях, що стосуються загальних аспектів адміністрування податків та оподаткування доходів фізичних осіб.

Так, пункт 112.8 ПКУ доповнено підпунктом 112.8.8-1, згідно з яким обставиною, що звільняє від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є помилкова сплата платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження такої обставини є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Також в оновленому підпункті 129.9.8 пункту 129.9 ПКУ тепер зазначено, що пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню у разі помилкової сплати платником податків, у тому числі податковим агентом, грошового зобов’язання на інший бюджетний рахунок (без порушення законодавчо визначеного строку сплати податку або узгодженої суми грошового зобов’язання до бюджету). Умовою підтвердження таких обставин є вчинення платником дій, передбачених статтею 43 ПКУ, щодо повернення помилково сплачених грошових зобов’язань.

Таким чином, якщо платник податків (податковий агент) своєчасно сплатив грошове зобов’язання (податок, збір тощо), але на інший бюджетний рахунок (тобто в платіжних документах неправильно зазначив бюджетний рахунок отримувача коштів), то такий платник податків (податковий агент) буде звільнений від фінансової відповідальності (від сплати штрафу і пені), якщо виконає дії, передбачені статтею 43 ПКУ, тобто подасть заяву про повернення помилково сплачених коштів, після чого сплатить грошове зобов’язання (податок, збір тощо) на належний бюджетний рахунок. Хоча про повторну сплату грошового зобов’язання (на належний бюджетний рахунок) та граничні терміни такої сплати підпункти 112.8.8-1, 129.9.8 та стаття 43 ПКУ нічого не говорять, тому доведеться чекати роз’яснень ДПСУ.

Нагадаємо, що відповідно до статті 43 ПКУ обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів:

– на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг;

– на єдиний рахунок (у разі його використання);

– на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;

– повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

З 16 червня 2024 року наберуть чинності зміни до ПКУ, якими буде розширено перелік випадків взаємодії платника податків з контролюючим органом у режимі відеоконференції (крім розгляду матеріалів скарг та перевірок на процедури взаємного узгодження).

Що стосується нововвведень в порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб (далі — ПДФО) і військовим збором доходів фізичних осіб, то підпункт «в» підпункту 165.1.54 ПКУ доповнено новим абзацом, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, у порядку, визначеному Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», на користь військовослужбовців (резервістів), які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, під час безпосередньої участі у відсічі збройної агресії та забезпеченні національної безпеки, усуненні загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності у період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, у разі якщо такі особи безпосередньо перебували в районах здійснення зазначених заходів, або на користь членів сімей таких військовослужбовців (резервістів), які загинули, померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва.

Також не включається до оподатковуваного доходу благодійна допомога, що надається згідно з підпунктом 165.1.54 ПКУ у будь-якій сумі (вартості) вищезазначеним особам для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів (робіт, послуг) за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування (обстеження, діагностики), забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення (абзац другий пп. «а» пп. 170.7.8 ПКУ).

З 1 квітня 2024 року пункт 165.1 статті 165 ПКУ буде доповнений підпунктом 165.1.67, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість незареєстрованих лікарських засобів, безоплатно наданих (переданих) на користь пацієнтів, які беруть участь у клінічних випробуваннях, програмах розширеного доступу пацієнтів до незареєстрованих лікарських засобів та/або програмах доступу суб’єктів дослідження (пацієнтів) до досліджуваного лікарського засобу після завершення клінічного випробування, за переліком та в обсягах, визначених Міністерством охорони здоров’я України, у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про лікарські засоби».

Також фізичним особам – власникам (орендарям, користувачам на інших умовах, в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, надано право у разі незгоди з визначеним податковим органом загальним мінімальним податковим зобов’язанням та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов’язання з ПДФО звертатися до податкового органу без обмеження строку (раніше — протягом 30 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення) для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми ПДФО, з наданням підтвердних документів (абзац другий пп. 170.14.6 ПКУ).

В пункті 179.11 статті 179 ПКУ уточнили, що фізичні особи, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України «Про запобігання корупції», подають податкову декларацію виключно у випадках, передбачених ПКУ.