Роз’яснення ГУ ПФУ в Донецькій області «Щодо надання страхової виплати за сумісництвом внаслідок нещасного випадку на виробництві» від 09.05.2025
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В ДОНЕЦЬКІЙ ОБЛАСТІ
РОЗ’ЯСНЕННЯ
від 09.05.2025
Щодо надання страхової виплати за сумісництвом внаслідок нещасного випадку на виробництві
Працівник втратив працездатність через нещасний випадок на підприємстві. При цьому він перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником — викладає в навчальному закладі. Чи отримає він допомогу по тимчасовій непрацездатності за місцем роботи за сумісництвом?
Так, отримає.
Законодавством передбачено надання застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах як за основним місцем роботи (діяльності), так і за місцем роботи за сумісництвом (Закон України від 18 грудня 2024 року № 4158-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування»).1
1 Докладно про нарахування страхових виплат сумісникам з 04.04.2025 йдеться у статті «Сумісники: нарахування лікарняних і декретних» журналу «Все про працю і зарплату» № 4/2025, стор. 52. (Ред.)
Якщо людина втратила працездатність через нещасний випадок і при цьому перебуває у трудових відносинах з іншим страхувальником (за іншим місцем роботи ніж те, де стався нещасний випадок), такий страхувальник оплачує потерпілому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за власні кошти. Розмір виплати — 100 відсотків середньої заробітної плати (оподаткованого доходу) незалежно від страхового стажу працівника.
З шостого дня тимчасової непрацездатності фінансування лікарняних здійснюється Пенсійним фондом України.
Допомога по тимчасовій непрацездатності (внаслідок нещасного випадку на виробництві/професійного захворювання) призначається та виплачується роботодавцем, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати. При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються цим роботодавцем за власні кошти.