Нарахування «лікарняних» і «декретних» сумісникам

Умови надання страхових виплат застрахованим особам визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105). Завдяки змінам, внесеним з 04.04.2025 до цього Закону, застраховані особи у разі настання страхових випадків мають право на отримання страхових виплат за всіма місцями роботи.

Так, відповідно до абзацу другого частини 1 статті 22 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) та за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням особливостей для страхових випадків, передбачених абзацом третім частини третьої статті 36 цього Закону.

Отже, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) і допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом. При цьому законодавством для застрахованих осіб не передбачено обмежень щодо кількості місць роботи за сумісництвом, за якими вони мають право отримати страхові виплати.¹

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини 1 цієї статті, виплачується Пенсійним фондом України (далі — ПФУ) застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) відповідно до законодавства, незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

У вищезгаданих пунктах 1 і 7 частини 1 статті 15 Закону № 1105 передбачено надання допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у разі настання таких страхових випадків:

1) тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві;

7) перебування в самоізоляції, обсервації, тимчасових закладах охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталях), закладах охорони здоров’я у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, а також на локалізацію та ліквідацію їх епідемій та спалахів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Отже, при настанні вищенаведених страхових випадків допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується ПФУ застрахованим особам починаючи з 6-го дня непрацездатності.

Оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за основним місцем роботи застрахованої особи та за місцем роботи за сумісництвом здійснюється за рахунок коштів роботодавця відповідно до Порядку оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 440 (далі — Порядок № 440).

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів. Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування у стаціонарі разом з хворою дитиною (ч. 3 ст. 15 Закону № 1105).

Також з першого дня непрацездатності (настання страхового випадку) допомога по тимчасовій непрацездатності надається ПФУ у випадках і в порядку, встановлених частинами 4–5, 7–9 статті 15 Закону № 1105, зокрема, для догляду за хворим членом сім’ї, у разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до 3 років або за дитиною з інвалідністю віком до 18 років.²

Допомога по вагітності та пологах надається за період перебування працівниці у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і виплачується повністю за рахунок коштів ПФУ (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом).³

Середня заробітна плата для розрахунку суми оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності, яка виплачується за рахунок роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності (далі разом — «лікарняні»), а також допомоги по вагітності та пологах (далі — «декретні») обчислюється (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок № 1266).

Підстави для призначення суміснику «лікарняних» і «декретних»

Підставою для призначення «лікарняних» і «декретних» є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності (далі — ЛН). У разі неможливості формування ЛН в електронному реєстрі листків непрацездатності підставою для призначення «лікарняних» і «декретних» є ЛН у паперовій формі (ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

У разі видачі ЛН у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, підставою для призначення «лікарняних» і «декретних» є копія ЛН у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи (ч. 5 ст. 23 Закону № 1105).

Застрахована особа у разі настання тимчасової непрацездатності (страхового випадку) звертається до лікаря, який формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі — медичний висновок) в Реєстрі медичних висновків (далі — РМВ) в електронній системі охорони здоров’я. На підставі медичного висновку створюється електронний ЛН (далі — е-ЛН) в Електронному реєстрі листків непрацездатності (далі — ЕРЛН), який одразу направляється до електронного кабінету страхувальника (роботодавця) на порталі електронних послуг ПФУ.⁴

ПФУ та ФССУ в своїх роз’ясненнях⁵ повідомили, що особливістю е-ЛН сумісників є те, що в електронному кабінеті роботодавця за сумісництвом відображається не е-ЛН безпосередньо, а його цифрова копія. Вона відрізняється від оригіналу е-ЛН порядковим номером копії, який додається до унікального номеру е-ЛН після знаку крапки: ХХХХХХ-ХХХХХХХХХХ-Х.1. Якщо у працівника декілька роботодавців за сумісництвом, цифра після крапки буде зростати за порядком (.2 і далі). Номер цифрової копії е-ЛН (символ «1» або «2» чи інша цифра) вказує на кількість роботодавців у працівника за сумісництвом. Зазначена цифра є технічною інформацією про те, що це копія е-ЛН, а застрахована особа працює в роботодавця за сумісництвом. Якщо у працівника в одного роботодавця два місця роботи за сумісництвом, то такий роботодавець отримає у свій електронний кабінет лише одну цифрову копію е-ЛН — з символом «.1», оскільки цифрові копії е-ЛН формуються не за кількістю місць роботи (обійманих посад), а за кількістю роботодавців у працівника. У цьому випадку для отримання фінансування страхової виплати від ПФУ роботодавець за сумісництвом має сформувати заяву-розрахунок, до якої включити загальну суму страхової виплати, що складається з окремо розрахованих страхових виплат за двома місцями роботи за сумісництвом. При цьому до поданої заяви-розрахунку необхідно додати окремі розрахунки за двома місцями роботи за сумісництвом.

Номер цифрової копії е-ЛН («.1» або інша цифра) не є складовою частиною унікального номеру е-ЛН, тому при формуванні заяви-розрахунку для працівників за сумісництвом необхідно вказувати номер їхнього ЛН до знаку крапки. Внесення до заяви-розрахунку номеру е-ЛН сумісника із врахуванням номеру його копії (крапка та цифра після неї) призведе до помилки — таку заяву буде автоматично відхилено. Роботодавець сумісника не має права оплачувати оригінал паперового ЛН або е-ЛН, який не має у своєму унікальному номері додаткового символу після крапки. Наявність е-ЛН без номера цифрової копії в електронному кабінеті роботодавця за сумісництвом свідчить про те, що з сумісником неправильно оформлені трудові відносини, зокрема його оформлено сумісником без наявності основного місця роботи або після укладення трудових відносин на місці роботи за сумісництвом він звільнився з основного місця роботи і не повідомив про це свого роботодавця за сумісництвом тощо. У такому випадку перш ніж призначати страхову виплату працівнику, останньому потрібно визначитися з основним місцем роботи (провести відповідні зміни у трудових відносинах з роботодавцями).

Усі роботодавці за сумісництвом побачать е-ЛН у своїх кабінетах страхувальників з дня його відкриття зі статусом «закритий», але призначати за ним страхову виплату можна тільки після завершення визначеного у ньому періоду непрацездатності та спливу строку, в який лікарі можуть внести зміни (7 днів після створення медичного висновку). Коли е-ЛН змінить свій статус на «готовий до сплати», роботодавець має право розпочати процедуру призначення за ним страхової виплати. Після закриття е-ЛН стає підставою для призначення «лікарняних», а в разі вагітності та пологів — одразу після відкриття е-ЛН.⁶

Електронний ЛН має статус «закритий» з дня свого створення і змінює його на «готовий до сплати» у день видачі — тобто через 7 днів після дати закриття для нарахування «лікарняних» і через 7 днів після дати відкриття — для нарахування «декретних». Якщо статус е-ЛН через технічні збої не змінено на «готовий до сплати» попри вичерпання строків (залишився статус «закритий»), то потрібно орієнтуватись на дати — якщо після дати закриття, зазначеної в е-ЛН, пройшло 7 днів, на 8-й день за е-ЛН можна розпочати процедуру призначення страхової виплати.

Документи для призначення «лікарняних» розглядаються не пізніше 10 робочих днів з дня їх надходження, а для призначення «декретних» — не пізніше 3 робочих днів з дня їх надходження (ч. 1 ст. 24 Закону № 1105).

Строки призначення страхової виплати обчислюються починаючи з дати видачі е-ЛН, якою вважається 8-й день після дати закриття е-ЛН для нарахування «лікарняних», і 8-й день з дати відкриття е-ЛН — для нарахування «декретних». Отже, відлік 10 робочих днів на призначення «лікарняних» рахується з дати видачі е-ЛН — з 8-го дня після дати його закриття, а відлік 3 робочих днів на призначення «декретних» рахується з дати видачі е-ЛН — з 8-го дня після дати його відкриття.⁶

Якщо у випадках, передбачених у підпунктах 1–6 пункту 8 наказу Міністерства охорони здоров’я України «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність» від 01.06.2021 № 1066 (далі — Наказ № 1066)⁷, застрахованій особі видається паперовий ЛН, то така особа повинна його надати роботодавцю за основним місцем роботи (де він і зберігається), а для отримання страхової виплати за місцем роботи за сумісництвом застрахована особа повинна надати копію паперового ЛН, засвідчену підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи (ч. 5 ст. 23 Закону № 1105).

Якщо при настанні страхового випадку по застрахованій особі був сформований е-ЛН, а згодом виникла потреба у його продовженні, проте в електронній формі лікарю це зробити не вдалося, то у бланку паперового ЛН, який видається у вищезазначених випадках як продовження е-ЛН, зазначається номер е-ЛН, який продовжується (абз. восьмий п. 8 Наказу № 1066).

ФССУ в роз’ясненні від 19.11.2021 (див. ВПЗ № 8/2021, стор. 109) повідомив, що за наявності технічних помилок, які призвели до неможливості формування е-ЛН та які не було усунуто упродовж 7 днів, а також за наявності помилки при створенні медичного висновку та спливу строку — 7 днів, протягом якого лікар мав можливість внести зміни, паперовий ЛН можуть видати як продовження е-ЛН. Такі ЛН складають один страховий випадок та оплачуються за загальними правилами. При цьому в паперовому ЛН, виданому на продовження, обов’язково зазначається номер е-ЛН, який продовжується.

Крім формування е-ЛН або видачі паперового ЛН, для призначення страхової виплати працівник за місцем роботи за сумісництвом повинен надати роботодавцю й інші документи.

Згідно з абзацом другим пункту 30 Порядку № 1266 страхові виплати здійснюються на підставі виданого в установленому порядку ЛН (у разі видачі ЛН у паперовій формі — на підставі його копії, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою (у разі наявності) за основним місцем роботи) та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи за формою згідно з додатком до цього Порядку або даних про нараховану заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), зазначених в індивідуальних відомостях про застраховану особу в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, за формою, встановленою ПФУ (тобто даних з довідки ОК-7). Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

Отже, застрахована особа має право на отримання страхових виплат за місцем роботи за сумісництвом за одночасної наявності таких документів:

– е-ЛН в електронному кабінеті роботодавця, що містить номер цифрової копії е-ЛН, або копії паперового ЛН, виданої за основним місцем роботи;

– довідки про середню заробітну плату, виданої за основним місцем роботи (довідок — якщо у працівника більше двох місць роботи за сумісництвом) або довідки ОК-7.⁸

У довідці про середню заробітну плату, виданої за основним місцем роботи (додаток до Порядку № 1266), мають бути відображені місяці розрахункового періоду, нарахована в них заробітна плата (дохід), з якої сплачено ЄСВ і яка використовувалася при обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування страхової виплати. У довідці ОК-7 мають бути відображені місяці розрахункового періоду, та нарахована в них заробітна плата (дохід), з якої сплачено ЄСВ.

Працівник має самостійно визначити перше (друге, третє і т. д.) місце нарахування страхової виплати за місцями роботи за сумісництвом та черговість подання їм довідок. У основного роботодавця працівник має взяти стільки копій паперового ЛН та довідок про середню заробітну плату, скільки в нього є місць роботи за сумісництвом.

Наприклад, якщо у працівника, якому видано паперовий ЛН, крім основного, є два місця роботи за сумісництвом у різних роботодавців, то він має взяти у основного роботодавця 2 копії паперового ЛН та 2 довідки про середню заробітну плату, при цьому:

– першому роботодавцю за сумісництвом (бажано тому, в якого заробітна плата найбільша з місць роботи за сумісництвом) працівник надає копію паперового ЛН, засвідчену за основним місцем роботи, та довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи (або довідку ОК-7);

– другому роботодавцю за сумісництвом працівник надає копію паперового ЛН, засвідчену за основним місцем роботи, довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи та довідку про середню заробітну плату за першим місцем роботи за сумісництвом, де йому вже нарахували страхову виплату (або довідку ОК-7).

У випадку невідображення в електронних кабінетах страхувальників е-ЛН застрахована особа має можливість підтвердити факт своєї тимчасової непрацездатності витягом з ЕРЛН, виданим територіальними органами ПФУ в паперовій формі для кожного роботодавця окремо (роботодавець також може отримати такий витяг з ЕРЛН).⁹

Обчислення сум «лікарняних» і «декретних» суміснику

Обчислення сум страхових виплат працівнику-суміснику за основним місцем роботи здійснюється у загальновстановленому порядку і не залежить від того, як і в якому розмірі нараховується страхова виплата такому працівникові за місцем (місцями) роботи за сумісництвом.

За місцем (місцями) роботи за сумісництвом визначення сум страхових виплат суміснику залежить від того, з якої суми обчислюється середня заробітна плата і в якому розмірі нараховується страхова виплата за основним місцем роботи та іншим місцем (місцями) роботи за сумісництвом (за його (їх) наявності).

Виходячи з норм Порядку № 1266 процес нарахування страхових виплат працівнику-суміснику за місцем (місцями) роботи за сумісництвом включає п’ять основних етапів:

I — визначення розрахункового періоду;

II — визначення заробітної плати по місяцях розрахункового періоду, яка враховується при обчисленні середньої заробітної плати (з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи та іншими місцями роботи за сумісництвом за наявності);

III — визначення сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді, з якої обчислюється середня заробітна плата;

IV — обчислення середньоденної заробітної плати (з урахуванням страхового стажу та встановлених обмежень);

V — розрахунок суми страхової виплати.

Зупинимося детальніше на кожному з вищенаведених етапів нарахування страхових виплат.

Розрахунковий період у сумісників

Відповідно до абзацу першого пункту 30 Порядку № 1266 у разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Отже, для нарахування страхової виплати за кожним місцем роботи працівника-сумісника (в т. ч. при внутрішньому сумісництві) визначення розрахункового періоду та обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками (страхувальником) окремо.

Нагадаємо, що розрахунковим періодом для нарахування «лікарняних» і «декретних» є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок (п.п. 3, 25 Порядку № 1266). Для сумісника розрахунковим періодом є 12 календарних місяців роботи на своїй посаді за трудовим договором.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа) (п. 26 Порядку № 1266).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку (п. 27 Порядку № 1266).

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи, середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

Враховуючи вищевикладене, якщо працівник-сумісник за основним місцем роботи працює більше одного року, а за місцем роботи за сумісництвом прийнятий на роботу, наприклад, 8 червня 2026 року, то при настанні у нього страхового випадку (хвороби, «декретної» відпустки) 27 липня 2026 року розрахунковий період становитиме:

– за основним місцем роботи — з 1 липня 2025 року по 30 червня 2026 року (12 календарних місяців);

– за місцем роботи за сумісництвом — з 8 червня по 26 липня 2026 року (фактично відпрацьований час (49 календарних днів) перед настанням страхового випадку, оскільки немає повністю відпрацьованого календарного місяця).

Виходячи з норм пункту 3 Порядку № 1266, у працівників з розрахункового періоду виключаються календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин, до яких належать:

– тимчасова непрацездатність;

– відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (далі — «декретна» відпустка);

– відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та 6-річного віку за медичним висновком;

– відпустка без збереження заробітної плати.

– призупинення дії трудового договору у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

– період проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, коли за працівником не зберігався роботодавцем середній заробіток.¹⁰

Місяці розрахункового періоду, в яких застрахована особа усі робочі дні місяця не працювала з поважних причин (з першого до останнього числа календарного місяця), виключаються з розрахункового періоду (абз. другий п. 3 Порядку № 1266).

Звертаємо увагу, що якщо з основного місця роботи працівника було звільнено і відразу прийнято на роботу як сумісника (або навпаки) цим самим роботодавцем, то період перебування в трудових відносинах буде обчислюватися спочатку — з моменту прийняття на роботу як сумісника.

Визначення сумарної заробітної плати сумісника,
з якої обчислюється середня заробітна плата

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) для нарахування «лікарняних» і «декретних» обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нараховано єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — єдиний соціальний внесок, ЄСВ) та/або страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) в розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (див. вище).

Пунктом 32 Порядку № 1266 встановлено, що середня заробітна плата для розрахунку «декретних» і «лікарняних» обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, які включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі — Податковий розрахунок), що подаються до ДПСУ.

Таким чином, при обчисленні середньої заробітної плати в розрахунковому періоді (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) враховуються всі виплати, з яких сплачено ЄСВ (за винятком виплат, нарахованих в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду).

Для визначення розміру виплат, які були нараховані працівнику в розрахунковому періоді і з яких було сплачено ЄСВ, необхідно використовувати дані додатка Д1 (ФІЗ-Д1) до Податкового розрахунку, в якому відображаються відомості про нараховані доходи кожному працівнику і сплачений ЄСВ з таких доходів. База нарахування ЄСВ визначена у статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі — Закон про ЄСВ).

Звертаємо увагу, що при обчисленні середньої заробітної плати (в т. ч. за місцем роботи за сумісництвом) не враховуються «лікарняні» та «декретні», оскільки вони нараховуються за календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин (тимчасова непрацездатність, «декретна» відпустка), які виключаються з розрахункового періоду.¹¹

Крім того, при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються всі виплати (у тому числі з яких сплачено ЄСВ), нараховані в місяцях, які виключаються з розрахункового періоду, тобто в яких застрахована особа не відпрацювала жодного робочого дня з поважних причин.¹²

Оскільки, як зазначалося вище, обчислення середньої заробітної плати для нарахування «лікарняних» і «декретних» працівнику за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом провадиться страхувальниками окремо, то і облік виплат, нарахованих у розрахунковому періоді за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом, здійснюється окремо.¹³

Водночас при визначенні сумарної заробітної плати в розрахунковому періоді за місцем (місцями) роботи за сумісництвом необхідно враховувати норму абзацу третього пункту 30 Порядку № 1266, згідно з якою сумарна заробітна плата, з якої розраховуються страхові виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ.

Нагадаємо, що згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам мінімальної заробітної плати, а у 2026 році згідно зі статтею 32 Закону про Держбюджет-2026 — 20 розмірам мінімальної заробітної плати.

Таким чином, оскільки мінімальна заробітна плата в місячному розмірі протягом усього 2026 року становить 8647 грн, максимальна величина бази нарахування ЄСВ протягом усього 2026 року становить 172 940 грн (8647 грн х 20), при цьому максимальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за місяць, у 2026 році становить 38 046,80 грн (172 940 грн х 22%).

Протягом усього 2025 року мінімальна заробітна плата в місячному розмірі становила 8000 грн, а максимальна величина бази нарахування ЄСВ у 2025 році становила 160 000 грн (8000 грн х 20).

Отже, якщо в місяці розрахункового періоду працівник-сумісник сумарно за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом отримав заробітну плату в розмірі, що перевищує максимальну величину бази нарахування ЄСВ (у 2026 році — в розмірі, що перевищує 172 940 грн), то для обчислення середньої заробітної плати за місцем роботи за сумісництвом в такому місяці застосовується зазначена максимальна величина, зменшена на суму заробітної плати, нарахованої в цьому місяці за основним місцем роботи (саме для цього і потрібна за сумісництвом довідка про середню заробітну плату з основного місця роботи¹⁴).

Наприклад, якщо в місяці розрахункового періоду — березні 2026 року за основним місцем роботи працівнику була нарахована заробітна плата в розмірі 150 000 грн, то за місцем роботи за сумісництвом при обчисленні середньої заробітної плати для розрахунку страхової виплати використовується фактично нарахована суміснику заробітна плата в цьому місяці, але не більше 22 940 грн (172 940 грн – 150 000 грн).

Вищевикладене узгоджується також з прикладом до пункту 30 Порядку № 1266, наведеним в пункті 9 розділу III Прикладів обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 21.10.2015 № 1022.

Обчислення середньоденної заробітної плати сумісника

Для розрахунку «лікарняних» і «декретних» середньоденна заробітна плата за місцем роботи за сумісництвом обчислюється шляхом ділення нарахованої за таким місцем роботи в місяцях розрахункового періоду заробітної плати, з якої сплачувався ЄСВ, в межах максимальної величини бази нарахування ЄСВ (з урахуванням заробітної плати за основним місцем роботи) на кількість календарних днів зайнятості (перебування у трудових відносинах) в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (п. 3 Порядку № 1266).

При розрахунку середньоденної заробітної плати для нарахування «лікарняних» враховується загальний страховий стаж працівника, порядок обчислення якого визначено статтею 14 Закону № 1105. Розмір (відсоток) середньоденної заробітної плати залежно від страхового стажу встановлено частиною 1 статті 17 Закону № 1105.¹⁵

Для нарахування «декретних» загальний страховий стаж працівниці значення не має, оскільки згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 1105 «декретні» надаються застрахованій особі в розмірі 100% середньої заробітної плати, обчисленої відповідно до Порядку № 1266, і не залежать від страхового стажу.

Максимальна середньоденна зарплата

Середньоденна заробітна плата не може перевищувати максимальну величину бази нарахування ЄСВ з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 4 Порядку № 1266, ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 19 Закону № 1105).

Наприклад, якщо страховий випадок настав у працівника в липні 2026 року, то останнім місяцем розрахункового періоду є червень 2026 року, а максимальна середньоденна заробітна плата для нарахування страхової виплати становить 5681,34 грн (172 940 грн : 30,44). Якщо за основним місцем роботи обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата працівника становила 5000 грн, що менше максимальної середньоденної заробітної плати (5000 грн < 5681,34 грн), то для розрахунку страхової виплати за таким місцем роботи застосовується середньоденна заробітна плата — 5000 грн. Якщо ж у цього працівника за місцем роботи за сумісництвом обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата склала 1200 грн, то за таким місцем роботи з урахуванням обмеження у вигляді максимальної середньоденної заробітної плати для розрахунку суми страхової виплати використовується середньоденна заробітна плата в розмірі 681,34 грн (5681,34 – 5000) (див. приклади 1 та 4 нижче).

Мінімальна середньоденна зарплата для нарахування «декретних»

При обчисленні середньоденної заробітної плати для нарахування «декретних» частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266 встановлено обмеження: сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Зазначена гарантія (у вигляді мінімального розміру «декретних») є загальною для працівниці, тому застосовується за основним місцем роботи. Це пояснюється дотриманням принципу еквівалентності та узгоджується з нормою абзацу другого частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, згідно з якою за основним місцем роботи в разі якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), і ставки ЄСВ.

Якщо за основним місцем роботи дотримана (реалізована) вищевказана гарантія (сума «декретних» становить не менше розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку), то за місцем роботи за сумісництвом сума «декретних» обчислюється з фактично нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді¹⁶ та може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку (тобто доплата «декретних» до розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, за сумісництвом не здійснюється). Хоча про зазначене прямо не йдеться ані в Законі № 1105, ані в Порядку № 1266, однак, на думку держорганів¹⁶, це обумовлено дотриманням принципу еквівалентності та узгоджується з абзацом третім частини 5 статті 8 Закону про ЄСВ, згідно з яким при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру, тобто за місцем роботи за сумісництвом ЄСВ сплачується з фактично нарахованої заробітної плати, а не з мінімальної заробітної плати.

Якщо середня заробітна для нарахування «декретних» обчислюється з мінімальної заробітної плати, то з урахуванням пункту 5 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (у розрахунку за один календарний день) визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44.

Наприклад, якщо «декретна» відпустка надається працівниці з 3 серпня 2026 року, то мінімальна середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних» становить 284,07 грн (8647 грн : 30,44). Якщо за основним місцем роботи середньоденна заробітна плата працівниці в розрахунковому періоді становить 250 грн, що менше мінімальної середньоденної заробітної плати (250 грн < 284,07 грн), то для розрахунку суми «декретних» за таким місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата — 284,07 грн. Якщо ж у цієї працівниці за місцем роботи за сумісництвом середньоденна заробітна плата у розрахунковому періоді становить 180 грн, що менше мінімальної середньоденної заробітної плати (180 грн < 284,07 грн), то для розрахунку суми «декретних» за таким місцем роботи застосовується обчислена в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата — 180 грн, оскільки гарантія у вигляді мінімального розміру «декретних» (мінімальна середньоденна заробітна плата) вже застосована (реалізована) за основним місцем роботи (див. приклади 5 і 6 нижче).

Розрахунок суми страхової виплати суміснику

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1266 сума страхових виплат застрахованій особі обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Отже, сума «лікарняних» за місцем роботи за сумісництвом (як і за основним місцем роботи) обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати, розмір якої встановлюється у відсотках залежно від страхового стажу, на кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.

Сума «декретних» за місцем роботи за сумісництвом (як і за основним місцем роботи) обчислюється шляхом множення суми середньоденної заробітної плати на кількість календарних днів «декретної» відпустки.

Якщо на період тимчасової непрацездатності («декретної» відпустки) працівника припадають святкові і неробочі дні, встановлені статтею 73 КЗпП (як в мирний час, так і в період воєнного стану, на час якого дію статті 73 КЗпП зупинено), або вихідні дні (дні межвахтового відпочинку), а також дні, в які працівник не працював через встановлення йому неповного робочого тижня, то за такі дні «лікарняні» («декретні») виплачуються в загальному порядку.¹⁷

Звертаємо увагу, що згідно з частиною 3 статті 17, частиною 2 статті 19 Закону № 1105, абзацами другим і третім пункту 2 Порядку № 1266 сума «лікарняних» і «декретних» у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, з якої сплачено страхові внески (ЄСВ).

Для виконання вищенаведеної норми використовується максимальна величина бази нарахування ЄСВ в останньому місяці розрахункового періоду, як це передбачено пунктом 4 Порядку № 1266.¹⁸

А тепер все вищевикладене розглянемо на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 1

Нарахування «лікарняних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців
і сумарна заробітна плата в місяцях розрахункового періоду перевищує максимальну
величину бази нарахування єдиного соціального внеску

Працівник – зовнішній сумісник хворів у період з 3 по 14 серпня 2026 року. По працівнику сформований е-ЛН, який був направлений в електронний кабінет роботодавця за основним місцем роботи, а в електронний кабінет роботодавця за місцем роботи за сумісництвом направлено цифрову копію е-ЛН. 24 серпня 2026 року працівник за місцем роботи за сумісництвом надав довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи в розрахунковому періоді. За основним місцем роботи працівник працює програмістом з 2017 року, за сумісництвом — теж програмістом, але з січня 2025 року. Працівник за основним місцем роботи працює на умовах повної зайнятості (5 робочих днів у тиждень з 8-годинним робочим днем), а за місцем роботи за сумісництвом йому встановлено неповний робочий день (5 робочих днів у тиждень з 2-годинним робочим днем).

Розрахунковим періодом для нарахування «лікарняних» як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом є останні 12 календарних місяців, що передують місяцю початку хвороби, тобто період з 1 серпня 2025 року по 31 липня 2026 року. У ньому в працівника за двома місцями роботи немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 10 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 100% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних» (у цьому та наступних прикладах для спрощення розрахунків не враховуємо суми індексації, хоча вони мають включатися до виплат розрахункового періоду):

Місяці розрахункового періоду	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Серпень 2025 р.	140 000	31	35 000	31	160 000	140 000	20 000
Вересень 2025 р.	140 000	30	35 000	30	160 000	140 000	20 000
Жовтень 2025 р.	140 000	31	35 000	31	160 000	140 000	20 000
Листопад 2025 р.	140 000	30	35 000	30	160 000	140 000	20 000
Грудень 2025 р.	140 000	31	35 000	31	160 000	140 000	20 000
Січень 2026 р.	160 000	31	40 000	31	172 940	160 000	12 940
Лютий 2026 р.	160 000	28	40 000	28	172 940	160 000	12 940
Березень 2026 р.	160 000	31	40 000	31	172 940	160 000	12 940
Квітень 2026 р.	160 000	30	40 000	30	172 940	160 000	12 940
Травень 2026 р.	160 000	31	40 000	31	172 940	160 000	12 940
Червень 2026 р.	175 000	30	40 000	30	172 940	172 940	–
Липень 2026 р.	175 000	31	40 000	31	172 940	172 940	–
Всього	1 850 000	365	455 000	365	–	1 845 880	164 700

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом.

В даній ситуації незважаючи на відсутність у червні та липні 2026 року за місцем роботи за сумісництвом заробітної плати, яка враховується для обчислення середньої заробітної плати, вказані місяці не виключаються з розрахункового періоду і, відповідно, календарні дні таких місяців не виключаються з розрахункового періоду за місцем роботи за сумісництвом, оскільки в цих місяцях працівник працював у звичайному режимі (виключаються тільки календарні дні, не відпрацьовані з поважних причин — п. 3 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата працівника для нарахування «лікарняних»:

• за основним місцем роботи: 1 845 880 грн : 365 к. д. = 5057,21 грн;

• за сумісництвом: 164 700 грн : 365 к. д. = 451,23 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні 2026 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

5057,21 грн + 451,23 грн = 5508,44 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (5508,44 грн), а також окремо за основним місцем роботи (5057,21 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (451,23 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 3 по 14 серпня 2026 року, який включає 12 календарних днів, становить:

• за основним місцем роботи: 5057,21 грн х 12 к. д. = 60 686,52 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 5057,21 грн х 5 к. д. = 25 286,05 грн;

– за рахунок ПФУ: 5057,21 грн х 7 к. д. = 35 400,47 грн;

• за сумісництвом: 451,23 грн х 12 к. д. = 5414,76 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 451,23 грн х 5 к. д. = 2256,15 грн;

– за рахунок ПФУ: 451,23 грн х 7 к. д. = 3158,61 грн.

ПРИКЛАД 2

Нарахування «лікарняних», якщо за сумісництвом відпрацьовано менше місяців,
ніж за основним місцем роботи, і в розрахунковому періоді хвороба

Працівник – зовнішній сумісник хворів в період з 10 по 25 серпня 2026 року. За основним місцем роботи він працює з лютого 2019 року, за сумісництвом — з 15 грудня 2025 року. За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий день — 5-денний робочий тиждень (вихідні дні — субота і неділя) та 6-годинний робочий день, а за місцем роботи за сумісництвом встановлено неповний робочий тиждень і неповний робочий день — 4 робочих дні (понеділок, вівторок, четвер, п’ятниця) та 3-годинний робочий день.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 12 місяців (серпень 2025 року – липень 2026 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 7 місяців (січень – липень 2026 року). Повний оклад за посадами працівника — 24 000 грн.

В розрахунковому періоді працівник хворів у період з 25 травня по 3 липня 2026 року (40 календарних днів), тому цей період (7 к. д. у травні, 30 к. д. в червні, 3 к. д. в липні) виключається з розрахункового періоду (поважна причина відсутності на роботі) за двома місцями роботи. Відповідно, «лікарняні», нараховані за період хвороби за основним місцем роботи, не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати. Крім того, оскільки через хворобу працівник не працював повний місяць — червень 2026 року, який виключається з розрахункового періоду, то нарахована в цьому місяці за основним місцем роботи річна винагорода за 2025 рік в сумі 16 000 грн не враховується при обчисленні середньої заробітної плати за цим місцем роботи.

Загальний страховий стаж працівника — 7,5 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 70% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних»:

Місяці розрахункового періоду	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Серпень 2025 р.	18 000	31			160 000	18 000
Вересень 2025 р.	18 000	30			160 000	18 000
Жовтень 2025 р.	18 000	31			160 000	18 000
Листопад 2025 р.	18 000	30			160 000	18 000
Грудень 2025 р.	18 000	31			160 000	18 000
Січень 2026 р.	18 000	31	7363,64	31	172 940	18 000	7363,64
Лютий 2026 р.	18 000	28	7200	28	172 940	18 000	7200
Березень 2026 р.	18 000	31	7363,64	31	172 940	18 000	7363,64
Квітень 2026 р.	18 000	30	6954,55	30	172 940	18 000	6954,55
Травень 2026 р.	13 714,29	24	5571,43	24	172 940	13 714,29	5571,43
Червень 2026 р.	16 000	–	–	–	172 940	–	–
Липень 2026 р.	15 652,17	28	6260,87	28	172 940	15 652,17	6260,87
Всього	207 366,46	325	40 714,13	172	–	191 366,46	40 714,13

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «лікарняних» за дні хвороби в квітні за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» з урахуванням страхового стажу:

• за основним місцем роботи: 191 366,46 грн : 325 к. д. х 70% = 412,17 грн;

• за сумісництвом: 40 714,13 грн : 172 к. д. х 70% = 165,70 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні 2026 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

412,17 грн + 165,70 грн = 577,87 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (577,87 грн), а також окремо за основним місцем роботи (412,17 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (165,70 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 10 по 25 серпня 2026 року (16 календарних днів):

• за основним місцем роботи: 412,17 грн х 16 к. д. = 6594,72 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 412,17 грн х 5 к. д. = 2060,85 грн;

– за рахунок ПФУ: 412,17 грн х 11 к. д. = 4533,87 грн;

• за сумісництвом: 165,70 грн х 16 к. д. = 2651,20 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 календарних днів хвороби): 165,70 грн х 5 к. д. = 828,50 грн;

– за рахунок ПФУ: 165,70 грн х 11 к. д. = 1822,70 грн

ПРИКЛАД 3

Нарахування «лікарняних», якщо за основним місцем роботи відпрацьовано кілька місяців,
а за сумісництвом — менше ніж календарний місяць

Працівник – зовнішній сумісник хворів у період з 17 по 31 серпня 2026 року. За основним місцем роботи він працює з 19 січня 2026 року (відпрацьовано 6 повних місяців: лютий – липень), а за сумісництвом — з 6 липня 2026 року (немає повного відпрацьованого місяця).

За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий тиждень — 3 робочі дні (понеділок, середа, п’ятниця) з 8-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом — неповний робочий тиждень з 2 робочими днями (вівторок, четвер) з 8-годинним робочим днем. Повний оклад за посадами працівника становить 20 000 грн.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 6 місяців (лютий – липень 2026 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 42 календарних дні (з 6 липня по 16 серпня 2026 року). В розрахунковому періоді за двома місцями роботи у працівника немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 4,5 роки, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 60% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування працівникові «лікарняних» за двома місцями роботи:

Місяці розрахункового періоду	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Лютий	12 000	28	–	–	172 940	12 000	–
Березень	11 818,18	31	–	–	172 940	11 818,18	–
Квітень	11 818,18	30	–	–	172 940	11 818,18	–
Травень	12 380,95	31	–	–	172 940	12 380,95	–
Червень	11 818,18	30	–	–	172 940	11 818,18	–
Липень	12 173,91	31	6956,52	26	172 940	12 173,91	6956,52
Серпень	–	–	3809,52	16	172 940	–	3809,52
Всього	72 009,40	181	10 766,04	42	–	72 009,40	10 766,04

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «лікарняних» за дні хвороби за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «лікарняних» з урахуванням страхового стажу:

• за основним місцем роботи: 72 009,40 грн : 181 к. д. х 60% = 238,71 грн;

• за сумісництвом: 10 766,04 грн : 42 к. д. х 60% = 153,80 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні (за сумісництвом — у серпні) — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

238,71 грн + 153,80 грн = 392,51 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (392,51 грн), а також окремо за основним місцем роботи (238,71 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (153,80 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн), тому для розрахунку суми «лікарняних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «лікарняних» за період хвороби з 17 по 31 серпня 2026 року, який включає 15 календарних днів, становить:

• за основним місцем роботи: 238,71 грн х 15 к. д. = 3580,65 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби): 238,71 грн х 5 к. д. = 1193,55 грн;

– за рахунок ПФУ: 238,71 грн х 10 к. д. = 2387,10 грн;

• за сумісництвом: 153,80 грн х 15 к. д. = 2307 грн, з них:

– за рахунок роботодавця (перші 5 днів хвороби): 153,80 грн х 5 к. д. = 769 грн;

– за рахунок ПФУ: 153,80 грн х 10 к. д. = 1538 грн

ПРИКЛАД 4

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців і сумарна заробітна плата
в місяцях розрахункового періоду перевищує максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску

По працівниці, яка працює на двох підприємствах, сформований е-ЛН по вагітності та пологах з 11 серпня по 14 грудня 2026 року на 126 календарних днів. В електронний кабінет роботодавця за місцем роботи за сумісництвом направлено цифрову копію е-ЛН. Наказами керівників за обома місцями роботи працівниці надано «декретну» відпустку з 11 серпня по 14 грудня тривалістю 126 календарних днів. Працівниця надала за місцем роботи за сумісництвом довідку про середню заробітну плату за основним місцем роботи. За основним місцем роботи працівниця з 2015 року працює головним бухгалтером з 5-денним робочим тижнем і 8-годинним робочим днем, а за сумісництвом — з 2024 року бухгалтером з 5-денним робочим тижнем і 2-годинним робочим днем.

Розрахунковий період для нарахування «декретних» за двома місцями роботи: серпень 2025 року – липень 2026 року. В розрахунковому періоді працівниця хворіла (не працювала з поважних причин) з 13 по 22 липня 2026 року (10 календарних днів), тому цей період виключається з розрахункового періоду, а «лікарняні» за цей період не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати для нарахування «декретних».

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (серпень 2025 р. – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Серпень	155 000	31	10 000	31	160 000	155 000	5000
Вересень	155 000	30	10 000	30	160 000	155 000	5000
Жовтень	155 000	31	10 000	31	160 000	155 000	5000
Листопад	155 000	30	10 000	30	160 000	155 000	5000
Грудень	155 000	31	10 000	31	160 000	155 000	5000
Січень	165 000	31	15 000	31	172 940	165 000	7940
Лютий	165 000	28	15 000	28	172 940	165 000	7940
Березень	165 000	31	15 000	31	172 940	165 000	7940
Квітень	165 000	30	15 000	30	172 940	165 000	7940
Травень	165 000	31	15 000	31	172 940	165 000	7940
Червень	175 000	30	15 000	30	172 940	172 940	–
Липень	114 130,43	21	9782,61	21	172 940	114 130,43	9782,61
Всього	1 889 130,43	355	149 782,61	355	–	1 887 070,43	74 482,61

На підставі наведених у таблиці даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 1 887 070,43 грн : 355 к. д. = 5315,69 грн;

• за сумісництвом: 74 482,61 грн : 355 к. д. = 209,81 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні 2026 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

5315,69 грн + 209,81 грн = 5525,50 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється з мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — серпні 2026 року, становить:

8647 грн : 30,44 = 284,07 грн

Як бачимо, розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (5525,50 грн), а також окремо за основним місцем роботи (5315,69 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (209,81 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн) і за основним місцем роботи перевищує мінімальну середньоденну заробітну плату (284,07 грн), тому для розрахунку суми «декретних» застосовується обчислена за кожним місцем роботи в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата.

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки становить:

• за основним місцем роботи: 5315,69 грн х 126 к. д. = 669 776,94 грн;

• за сумісництвом: 209,81 грн х 126 к. д. = 26 436,06 грн

В даному випадку сума «декретних» у розрахунку на місяць як за основним місцем роботи, так і за місцем роботи за сумісництвом, а також сумарно за двома місцями роботи не перевищує розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ в місяцях, на які повністю припадає «декретна» відпустка (у вересні, жовтні, листопаді).

Зокрема, сума «декретних», яка припадає на жовтень, за основним місцем роботи становить 164 786,39 грн (5315,69 грн х 31 к. д.), за сумісництвом — 6504,11 грн (209,81 грн х 31 к. д.), а сумарно за двома місцями роботи — 171 290,50 грн (164 786,39 + 6504,11), що менше максимальної величини бази нарахування ЄСВ у жовтні 2026 року, яка становить 172 940 грн.

ПРИКЛАД 5

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи відпрацьовано 12 місяців
і зарплата в місяцях розрахункового періоду менше мінімальної заробітної плати

Працівниці-суміснику з 18 серпня по 21 грудня 2026 року надано «декретну» відпустку тривалістю 126 календарних днів. За основним місцем роботи працівниця з 2023 року обіймає 0,5 посади — працює з 5-денним робочим тижнем і 4-годинним робочим днем, а за сумісництвом вона з квітня 2024 року обіймає 0,375 посади — працює з 5-денним робочим тижнем і 3-годинним робочим днем. Повний оклад за обома посадами — 8800 грн.

Розрахунковий період для нарахування «декретних» за двома місцями роботи: серпень 2025 року – липень 2026 року. В розрахунковому періоді за двома місцями роботи у працівниці немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних» за двома місцями роботи:

Місяці розрахункового періоду (серпень 2025 р. – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн.	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Серпень	4400	31	3300	31	160 000	4400	3300
Вересень	4400	30	3300	30	160 000	4400	3300
Жовтень	4400	31	3300	31	160 000	4400	3300
Листопад	4400	30	3300	30	160 000	4400	3300
Грудень	4400	31	3300	31	160 000	4400	3300
Січень	4400	31	3300	31	172 940	4400	3300
Лютий	4400	28	3300	28	172 940	4400	3300
Березень	4400	31	3300	31	172 940	4400	3300
Квітень	4400	30	3300	30	172 940	4400	3300
Травень	4400	31	3300	31	172 940	4400	3300
Червень	4400	30	3300	30	172 940	4400	3300
Липень	4400	31	3300	31	172 940	4400	3300
Всього	52 800	365	39 600	365	–	52 800	39 600

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи та місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 52 800 грн : 365 к. д. = 144,66 грн;

• за сумісництвом: 39 600 грн : 365 к. д. = 108,49 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні 2026 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

144,66 грн + 108,49 грн = 253,15 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — серпні 2026 року, становить:

8647 грн : 30,44 = 284,07 грн

Як бачимо, розрахована в розрахунковому періоді середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи (253,15 грн), а також окремо за основним місцем роботи (144,66 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (108,49 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн), але менша за мінімальну середньоденну заробітну плату (284,07 грн).

Отже, для дотримання гарантії, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266 (сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку), для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата (284,07 грн), а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді (108,49 грн).

Сума «декретних» за сумісництвом:

108,49 грн х 126 к. д. = 13 669,74 грн

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

284,07 грн х 126 к. д. = 35 792,82 грн

Сума «декретних» за основним місцем роботи по місяцях:

– в серпні — 3976,98 грн (284,07 грн х 14 к. д.);

– у вересні — 8522,10 грн (284,07 грн х 30 к. д.);

– в жовтні — 8806,17 грн (284,07 грн х 31 к. д.);

– в листопаді — 8522,10 грн (284,07 грн х 30 к. д.);

– в грудні — 5965,47 грн (284,07 грн х 21 к. д.).

Розрахунок показав, що за основним місцем роботи сума «декретних», що припадають на жовтень (повний місяць «декретної» відпустки), перевищує мінімальну заробітну плату, встановлену в цьому місяці (8806,17 грн > 8647 грн). Сума «декретних», що припадають окремо на вересень і листопад (повні місяці «декретної» відпустки), менше мінімальної заробітної плати, встановленої в цих місяцях (8522,10 грн < 8647 грн), але це не є підставою для донарахування суми «декретних» за вересень і листопад до мінімальної заробітної плати. Тобто сума «декретних», розрахована з мінімальної середньоденної заробітної плати, яка обчислюється з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку, в подальшому вже не коригується.¹⁹

ПРИКЛАД 6

Нарахування «декретних», якщо за основним місцем роботи в розрахунковому періоді
не відпрацьовано жодного дня, а за сумісництвом заробітна плата в місяцях розрахункового
періоду менше мінімальної заробітної плати

По працівниці-суміснику, яка працює на двох підприємствах, сформований е-ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами з 25 серпня по 28 грудня 2026 року, тому за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом їй надано «декретну» відпустку з 25 серпня по 28 грудня 2026 року тривалістю 126 календарних днів. За основним місцем роботи працівниця обіймає 0,5 посади (працює 4 години в день), але з 2023 року по 5 серпня 2026 року перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а за місцем роботи за сумісництвом вона працює з листопада 2025 року на умовах неповного робочого часу — з 3 робочими днями (понеділок, середа, п’ятниця ) і 5-годинним робочим днем.

За основним місцем роботи в розрахунковому періоді (серпень 2025 року – липень 2026 року) у працівниці немає відпрацьованих днів і заробітної плати. Посадовий оклад працівниці, що відповідає 0,5 посади, у серпні 2026 року становить 4200 грн (8400 грн х 0,5).

За місцем роботи за сумісництвом розрахунковий період для нарахування «декретних» становить 8 місяців: грудень 2025 року – липень 2026 року. В цьому розрахунковому періоді у працівниці немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин. Повний оклад за посадою працівниці за сумісництвом — 10 000 грн.

Страховий стаж працівниці протягом останніх 12 місяців — більше 6 місяців.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (грудень 2025 р. – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Грудень	–	–	3804,35	31	160 000	–	3804,35
Січень	–	–	3693,18	31	172 940	–	3693,18
Лютий	–	–	3750,00	28	172 940	–	3750,00
Березень	–	–	3693,18	31	172 940	–	3693,18
Квітень	–	–	3693,18	30	172 940	–	3693,18
Травень	–	–	3869,05	31	172 940	–	3869,05
Червень	–	–	3693,18	30	172 940	–	3693,18
Липень	–	–	3804,35	31	172 940	–	3804,35
Всього	–	–	30 000,47	243	–	–	30 000,47

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату для нарахування «декретних» за дні «декретної» відпустки за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Оскільки за основним місцем роботи перед настанням страхового випадку працівниця в розрахунковому періоді не працювала з поважних причин (відпустка для догляду за дитиною до 3 років) і не мала заробітку, середня заробітна плата визначається виходячи з частини посадового окладу, що відповідає 0,5 посади і дорівнює 4200 грн (8400 грн х 0,5), встановленого працівниці на день настання страхового випадку (п. 28 Порядку № 1266).

У разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 28 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (за один календарний день) визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу) або їх частини на середньомісячну кількість календарних днів — 30,44 (п. 5 Порядку № 1266).

Середньоденна заробітна плата для нарахування «декретних»:

• за основним місцем роботи: 4200 грн : 30,44 = 137,98 грн;

• за сумісництвом: 30 000,47 грн : 243 к. д. = 123,46 грн

Максимальна середньоденна заробітна плата, яка обчислюється виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ у липні 2026 року — останньому місяці розрахункового періоду, становить:

172 940 грн : 30,44 = 5681,34 грн

Сумарна середньоденна заробітна плата за основним місцем роботи та за місцем роботи за сумісництвом:

137,98 грн + 123,46 грн = 261,44 грн

Мінімальна середньоденна заробітна плата, що обчислюється з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — серпні 2026 року, становить:

8647 грн : 30,44 = 284,07 грн

Розрахована середньоденна заробітна плата сумарно за двома місцями роботи працівниці (261,44 грн), а також окремо за основним місцем роботи (137,98 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (123,46 грн) не перевищує максимальну середньоденну заробітну плату (5681,34 грн).

Водночас середньоденна заробітна плата, розрахована окремо за основним місцем роботи (137,98 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (123,46 грн), є меншою за мінімальну середньоденну заробітну плату (284,07 грн). Отже, для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата, а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді.

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

284,07 грн х 126 к. д. = 35 792,82 грн

Сума «декретних» за сумісництвом:

123,46 грн х 126 к. д. = 15 555,96 грн

За основним місцем роботи сума «декретних», які припадають на жовтень (повний місяць «декретної» відпустки), становить 8806,17 грн (284,07 грн х 31 к. д.), що більше мінімальної заробітної плати в цьому місяці (8806,17 грн > 8647 грн), а сума «декретних», які припадають окремо на вересень і листопад (повні місяці «декретної» відпустки), становить 8522,10 грн (284,07 грн х 30 к. д.), що менше мінімальної заробітної плати, встановленої в цих місяцях (8522,10 грн < 8647 грн), але це не є підставою для донарахування суми «декретних» за вересень і листопад до мінімальної заробітної плати, тобто обчислені з мінімальної середньоденної заробітної плати «декретні» в подальшому вже не коригуються.

__________________________________________________________________________

Нарахування страхових виплат суміснику, у якого страховий стаж
протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону № 1105, пункту 29 Порядку № 1266 та пункту 5 Порядку № 440 застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Держреєстр соцстрахування) мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на страхові виплати в таких розмірах:

– «лікарняні» — в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку;

– «декретні» — в розмірі, розрахованому виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески (ЄСВ), але не більше за розмір, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

Таким чином, для сум «лікарняних» і «декретних» законодавством встановлено верхнє обмеження для обчислення суми страхової виплати, якщо працівник протягом останніх 12 місяців, що передують дню настання страхового випадку, має страховий стаж менше 6 місяців.²⁰ Для застосування зазначеного верхнього обмеження не має значення загальний страховий стаж працівника. При цьому продовжує діяти і вищерозглянуте нижнє обмеження для «декретних».

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1266 у разі коли середня заробітна плата обчислюється відповідно до пункту 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата за один календарний день визначається шляхом ділення мінімальної заробітної плати або її частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30,44).

Обмеження суми «лікарняних» розміром, обчисленим із мінімальної заробітної плати, передбачене пунктом 1 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом другим пункту 29 Порядку № 1266, а також обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим із двократного розміру мінімальної заробітної плати, передбачене пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 29 Порядку № 1266, для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців, повинні застосовуватися окремо за кожним місцем роботи працівника-сумісника, оскільки пунктом 30 Порядку № 1266 передбачено обчислення сумарної заробітної плати, з якої розраховуються страхові виплати за основним місцем роботи і за місцем (місцями) роботи за сумісництвом, тільки в разі застосування обмеження у вигляді максимальної величини бази нарахування ЄСВ.²¹

Що стосується гарантії у вигляді встановлення суми «декретних» не менше розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, то вона є загальною для працівниць за основним місцем роботи, в тому числі поширюється на випадок, передбачений пунктом 2 частини 4 статті 12 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 29 Порядку № 1266 для осіб, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними Держреєстру соцстрахування мають страховий стаж менше 6 місяців. За місцем роботи за сумісництвом сума «декретних» обчислюється з фактично нарахованої заробітної плати в розрахунковому періоді (тобто доплата «декретних» до розміру, обчисленого з мінімальної заробітної плати, за місцем роботи за сумісництвом не здійснюється).²¹

Розглянемо застосування вищевказаних обмежень при нарахуванні страхових виплат сумісникам на конкретних прикладах.

ПРИКЛАД 7

Нарахування «лікарняних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата працівника
в місяцях розрахункового періоду більше мінімальної заробітної плати

Працівник – зовнішній сумісник хворів у період з 17 серпня по 4 вересня 2026 року (19 календарних днів). За основним місцем роботи він працює з 1 березня 2026 року, за сумісництвом — з 20 квітня 2026 року. За основним місцем роботи працівнику встановлено неповний робочий день — 5-денний робочий тиждень з 5-годинним робочим днем, а за місцем роботи за сумісництвом — неповний робочий день з 5-денним робочим тижнем і 4-годинним робочим днем. Повний оклад за обома посадами — 22 000 грн. Протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку (хвороби) страховий стаж у працівника становить менше 6 місяців.

У працівника розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (березень – липень 2026 року), а за місцем роботи за сумісництвом — 3 місяці (травень – липень 2026 року). В розрахунковому періоді за двома місцями роботи немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Загальний страховий стаж працівника — 12 років, тому при розрахунку суми «лікарняних» використовується 100% середньоденної заробітної плати.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «лікарняних»:

Місяці розрахункового періоду (березень – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Березень	13 750	31	–	–	172 940	13 750	–
Квітень	13 750	30	–	–	172 940	13 750	–
Травень	13 750	31	11 000	31	172 940	13 750	11 000
Червень	13 750	30	11 000	30	172 940	13 750	11 000
Липень	13 750	31	11 000	31	172 940	13 750	11 000
Всього	68 750	153	33 000	92	–	68 750	33 000

На підставі вищенаведених даних розрахункового періоду обчислимо середньоденну заробітну плату працівника за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом:

• за основним місцем роботи: 68 750 грн : 153 к. д. = 449,35 грн;

• за сумісництвом: 33 000 грн : 92 к. д. = 358,70 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку (хвороби) страховий стаж у працівника становить менше 6 місяців, на нього поширюється обмеження суми «лікарняних» розміром, обчисленим із мінімальної заробітної плати. В цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з мінімальної заробітної плати (8647 грн), встановленої в серпні 2026 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівника.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з мінімальної заробітної плати:

8647 грн : 30,44 = 284,07 грн

Оскільки максимальна середньоденна зарплата, обчислена з мінімальної заробітної плати, є меншою за середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді за основним місцем роботи (284,07 грн < 449,35 грн) і за місцем роботи за сумісництвом (284,07 грн < 358,70 грн), для розрахунку суми «лікарняних» за двома місцями роботи використовується зазначена максимальна середньоденна зарплата (284,07 грн).

Сума «лікарняних» за період хвороби з 17 серпня по 4 вересня 2026 року становить:

• за основним місцем роботи: 284,07 грн х 19 к. д. = 5397,33 грн;

• за сумісництвом: 284,07 грн х 19 к. д. = 5397,33 грн

ПРИКЛАД 8

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата працівниці
в місяцях розрахункового періоду більше двократного розміру мінімальної заробітної плати

По працівниці – внутрішньому суміснику сформований е-ЛН у зв’язку з вагітністю та пологами з 6 серпня по 9 грудня 2026 року на 126 календарних днів, тому на цей період їй надано «декретну» відпустку за двома посадами. Вона працює за основним місцем роботи з 23 лютого 2026 року, за сумісництвом — з 16 березня 2026 року.

Страховий стаж у працівниці протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців. Працівниця на обох посадах працює з неповним робочим днем — по 4 години в день. Повний оклад на посадах, які обіймає працівниця за основним місцем роботи і за сумісництвом, — 45 000 грн і 40 000 грн, а місячна заробітна плата працівниці пропорційно відпрацьованому часу в місяцях розрахункового періоду — відповідно 22 500 грн і 20 000 грн.

Розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (березень – липень 2026 року), за місцем роботи за сумісництвом — 4 місяці (квітень – липень 2026 року). В розрахунковому періоді немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (березень – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Березень	22 500	31	–	–	172 940	22 500	–
Квітень	22 500	30	20 000	30	172 940	22 500	20 000
Травень	22 500	31	20 000	31	172 940	22 500	20 000
Червень	22 500	30	20 000	30	172 940	22 500	20 000
Липень	22 500	31	20 000	31	172 940	22 500	20 000
Всього	112 500	153	80 000	122	–	112 500	80 000

На підставі вищенаведених даних обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду:

• за основним місцем роботи: 112 500 грн : 153 к. д. = 735,29 грн;

• за сумісництвом: 80 000 грн : 122 к. д. = 655,74 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку («декретної» відпустки) страховий стаж у працівниці становить менше 6 місяців, на неї поширюється обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим з двократного розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується виходячи з двократного розміру мінімальної заробітної плати (8647 грн), встановленої в серпні 2026 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівниці.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати:

8647 грн х 2 : 30,44 = 17 294 грн : 30,44 = 568,13 грн

Оскільки максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати, є меншою за середньоденну заробітну плату в розрахунковому періоді за основним місцем роботи (568,13 грн < 735,29 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (568,13 грн < 655,74 грн), для розрахунку суми «декретних» за двома місцями роботи використовується максимальна середньоденна зарплата (568,13 грн).

Сума «декретних» за період «декретної» відпустки (однакова за двома місцями роботи):

• за основним місцем роботи: 568,13 грн х 126 к. д. = 71 584,38 грн;

• за сумісництвом: 568,13 грн х 126 к. д. = 71 584,38 грн

Сума «декретних» по місяцях за кожним місцем роботи:

– в серпні  — 14 771,38 грн (568,13 грн х 26 к. д.);

– у вересні  — 17 043,90 грн (568,13 грн х 30 к. д.);

– в жовтні — 17 612,03 грн (568,13 грн х 31 к. д.);

– в листопаді — 17 043,90 грн (568,13 грн х 30 к. д.);

– в грудні — 5113,17 грн (568,13 грн х 9 к. д.).

Розрахунок показав, що сума «декретних», які припадають на повний місяць «декретної» відпустки — жовтень (17 612,03 грн), перевищує двократний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої в серпні 2026 року (місяці настання страхового випадку), що дорівнює 17 294 грн (8647 грн х 2), але це не є підставою для зменшення суми «декретних» за ці місяці до зазначеного двократного розміру мінімальної заробітної плати. Тобто сума «декретних», обчислена із двократного розміру мінімальної заробітної плати, в подальшому вже не коригується.

ПРИКЛАД 9

Нарахування «декретних», якщо за двома місцями роботи заробітна плата працівниці
в місяцях розрахункового періоду менше мінімальної заробітної плати

Умови ті ж самі, що і у прикладі 8, тільки відрізняються розміри заробітної плати в розрахунковому періоді. Працівниці-суміснику надано «декретну» відпустку з 6 серпня по 9 грудня 2026 року на 126 календарних днів. Вона працює за основним місцем роботи з 23 лютого 2026 року, за сумісництвом — з 16 березня 2026 року. Протягом останніх 12 місяців страховий стаж у працівниці менше 6 місяців. Вона на обох посадах працює з неповним робочим днем — по 4 години в день. Повний оклад за посадами працівниці — 8600 грн і 8200 грн, а місячна заробітна плата працівниці пропорційно відпрацьованому часу — 4300 грн і 4100 грн.

Розрахунковий період за основним місцем роботи включає 5 місяців (березень – липень 2026 року), за місцем роботи за сумісництвом — 4 місяці (квітень – липень 2026 року). В розрахунковому періоді немає періодів, не відпрацьованих з поважних причин.

Розглянемо вихідні дані розрахункового періоду для нарахування «декретних»:

Місяці розрахункового періоду (березень – липень 2026 р.)	За основним місцем роботи		За сумісництвом		Максимальна величина бази нарахування ЄСВ, грн	Заробітна плата, що враховується для обчислення середньої заробітної плати, грн
	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів	Заробітна плата, з якої сплачено ЄСВ, грн	Кількість календарних днів		За основним місцем роботи	За сумісництвом
1	2	3	4	5	6	7 (гр. 2 ≤ гр. 6)	8 (гр. 6 – гр. 2) ≤ гр. 4
Березень	4300	31	–	–	172 940	4300	–
Квітень	4300	30	4100	30	172 940	4300	4100
Травень	4300	31	4100	31	172 940	4300	4100
Червень	4300	30	4100	30	172 940	4300	4100
Липень	4300	31	4100	31	172 940	4300	4100
Всього	21 500	153	16 400	122	–	21 500	16 400

На підставі даних, наведених у таблиці, обчислимо середньоденну заробітну плату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом.

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду:

• за основним місцем роботи: 21 500 грн : 153 к. д. = 140,52 грн;

• за сумісництвом: 16 400 грн : 122 к. д. = 134,43 грн

Оскільки протягом останніх 12 місяців перед днем настання страхового випадку («декретної» відпустки) страховий стаж у працівниці становить менше 6 місяців, на неї поширюється обмеження суми «декретних» розміром, обчисленим із двократного розміру мінімальної заробітної плати. У цьому випадку застосовується обмеження у вигляді максимальної середньоденної зарплати, яка розраховується із двократного розміру мінімальної заробітної плати (8647 грн), встановленої в серпні 2026 року (місяць настання страхового випадку) незалежно від загального страхового стажу працівника.

Максимальна середньоденна зарплата, обчислена з двократного розміру мінімальної заробітної плати:

8647 грн х 2 : 30,44 = 17 294 грн : 30,44 = 568,13 грн

Середньоденна заробітна плата працівниці виходячи з даних розрахункового періоду не перевищує максимальну середньоденну зарплату, обчислену з двократного розміру мінімальної заробітної плати, ані за основним місцем роботи (140,52 грн < 568,13 грн), ані за місцем роботи за сумісництвом (134,43 грн < 568,13 грн).

Водночас на працівницю поширюється загальна гарантія, встановлена частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, згідно з якою сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку. При цьому для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата, а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді (див. приклад 6 нижче)²²

Мінімальна середньоденна заробітна плата, обчислена з розміру мінімальної заробітної плати в місяці настання страхового випадку — серпні 2026 року:

8647 грн : 30,44 = 284,07 грн

Середньоденна заробітна плата, розрахована окремо за основним місцем роботи (140,52 грн) та за місцем роботи за сумісництвом (134,43 грн), є меншою за мінімальну середньоденну заробітну плату (284,07 грн).

Отже, для дотримання гарантії, передбаченої частиною 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацом третім пункту 2 Порядку № 1266, для розрахунку суми «декретних» за основним місцем роботи застосовується мінімальна середньоденна заробітна плата (284,07 грн), а за місцем роботи за сумісництвом — фактична середньоденна заробітна плата, обчислена в розрахунковому періоді (134,43 грн).

Сума «декретних» за основним місцем роботи:

284,07 грн х 126 к. д. = 35 792,82 грн

Сума «декретних» за сумісництвом:

134,43 грн х 126 к. д. = 16 938,18 грн

__________________________________________________________________________

Якщо за основним місцем роботи працівницею не реалізовано право на отримання «декретних» (наприклад, її роботодавець перебуває на окупованій території, але жінка ще не звернулася до Державної служби зайнятості про анулювання основного місця роботи, або її роботодавець перебуває в зоні бойових дій і не здійснює господарську діяльність), то реалізація права на отримання «декретних» за сумісництвом здійснюється з дотриманням мінімального розміру «декретних».²³ Тобто якщо працівниця отримує «декретні» лише за одним місцем роботи — за сумісництвом, то за цим місцем роботи реалізується норма частини 2 статті 19 Закону № 1105 та абзацу третього пункту 2 Порядку № 1266, відповідно до якої сума «декретних» не може бути меншою за розмір, обчислений з мінімальної заробітної плати, встановленої в місяці настання страхового випадку.

Для того щоб отримати від ПФУ кошти на фінансування страхової виплати суміснику, роботодавцю потрібно подати до ПФУ заяву-розрахунок, до якої додати скан-копію довідки про зарплату з основного місця роботи сумісника та рішення роботодавця або уповноважених ним осіб про призначення страхової виплати.²⁴ У випадку внутрішнього сумісництва роботодавець може сформувати як одну (загальну) заяву-розрахунок по працівнику (за основною посадою та сумісницькою), так і дві окремі заяви-розрахунки.²⁵

Протягом 3 робочих днів після надходження заяви-розрахунку ПФУ має здійснити фінансування (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).

Виплата сумісникам «лікарняних» внаслідок нещасного випадку
на виробництві та професійного захворювання

Виходячи з абзацу третього частини 3 статті 36 розділу V «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Закону № 1105 не тільки роботодавець, у якого настав страховий випадок за соціальним страхуванням від нещасного випадку, має нараховувати «лікарняні» потерпілому (в цьому випадку перші 17 днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок роботодавця, а починаючи з 18-го дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ПФУ²⁶), але й всі інші роботодавці, у яких такий потерпілий працює за трудовим договором, повинні нараховувати «лікарняні» в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, але вже відповідно до розділу IV «Загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності» Закону № 1105: оплата перших 5 днів тимчасової непрацездатності здійснюється за рахунок роботодавця, а починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності — за рахунок ПФУ.²⁷

Наприклад, якщо у працівника, який працює на двох підприємствах за трудовими договорами, 11 серпня 2026 року за основним місцем роботи настав страховий випадок — тимчасова непрацездатність внаслідок травми, пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, то за цим страховим випадком «лікарняні» за перші 17 днів тимчасової непрацездатності (за період з 11 по 27 серпня) виплачуються за рахунок роботодавця за основним місцем роботи, а «лікарняні» починаючи з 18-го дня тимчасової непрацездатності (з 28 серпня по останній день непрацездатності) — за рахунок ПФУ. За місцем роботи за сумісництвом «лікарняні» за цим страховим випадком в розмірі 100% середньої заробітної плати за перші 5 днів тимчасової непрацездатності (з 11 по 15 серпня) виплачуються за рахунок роботодавця, а «лікарняні» починаючи з 6-го дня тимчасової непрацездатності (з 16 серпня по останній день непрацездатності) — за рахунок ПФУ.