ВОЄННИЙ СТАН І МОБІЛІЗАЦІЮ ПРОДОВЖЕНО ЩЕ НА 90 ДНІВ ДО 31 ЖОВТНЯ 2026 РОКУ
Першим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2026 № 4928-IX, що набрав чинності 25.07.2026, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України на часткову зміну статті 1 Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.
Таким чином, воєнний стан в Україні продовжено до 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року.
Нагадаємо, що первісно воєнний стан вводився із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, після чого неодноразово продовжувався (востаннє — до 2 серпня 2026 року), але, на жаль, ворог продовжує збройну агресію проти України.
Другим Указом Президента України, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14.07.2026 № 4929-IX, що набирає чинності 02.08.2026, у зв’язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання боєздатності Збройних Сил України та інших військових формувань на часткову зміну статті 3 Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 65/2022 (з наступними доповненнями), затвердженого Законом України від 03.03.2022 № 2105-IX, продовжено з 2 серпня 2026 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Таким чином, загальну мобілізацію в Україні продовжено до 31 жовтня 2026 року.
Нагадаємо, що первісно проведення загальної мобілізації було оголошено з 24 лютого 2022 року протягом 90 діб, після чого неодноразово продовжувалося (востаннє — до 2 серпня 2026 року), але, на жаль, війна триває, тому нашій країні потрібні захисники.
Враховуючи вищенаведене, до 31 жовтня 2026 року будуть діяти всі заходи, обмеження, особливості трудових відносин, бронювання працівників, ведення військового обліку тощо, встановлені на період дії воєнного стану та мобілізації, про які докладно йшлося в низці матеріалів нашого журналу. Також продовжує діяти Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.
ЗАТВЕРДЖЕНО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ НОРМАТИВУ РОБОЧИХ МІСЦЬ ДЛЯ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ОСІБ З ІНВАЛІДНІСТЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВІРКИ РОБОТОДАВЦІВ ЩОДО ЙОГО ВИКОНАННЯ
Цим нормативним актом (далі — Постанова № 659), який набрав чинності 02.06.2026, затверджено Порядок здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання (далі — Порядок № 659).
Пунктом 2 Постанови № 659 установлено, що заходи державного нагляду (контролю), предметом яких є перевірка виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, відповідно до Порядку № 659, здійснюються за період починаючи з 1 липня 2026 року.
Нагадаємо, що протягом останніх років виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю здебільшого контролювалося через аналіз звітності та інформації Пенсійного фонду України. Постановою № 659 запроваджено окремий механізм державного контролю за виконанням зазначеного нормативу.
Порядок № 659 визначає механізм здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (далі — норматив) шляхом проведення Держпраці та її територіальними органами планових та позапланових перевірок роботодавців щодо виконання ними нормативу.
Згідно з Порядком № 659 планові та позапланові перевірки проводяться Держпраці та її територіальними органами за місцем провадження господарської діяльності роботодавця або його відокремленого підрозділу чи у приміщенні Держпраці або її територіального органу. Планові та позапланові перевірки проводяться в робочий час, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку роботодавця, у присутності роботодавця або уповноваженої ним особи.
Перед початком проведення планових та позапланових перевірок посадова особа Держпраці або її територіального органу вносить запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) за наявності такого журналу в роботодавця.
Планові перевірки проводяться відповідно до річних планів, які затверджуються Держпраці не пізніше 1 грудня року, що передує плановому.
За наявності у роботодавця відокремлених підрозділів планові перевірки можуть проводитися одночасно в усіх таких підрозділах протягом строку проведення перевірки або ж кожен відокремлений підрозділ може бути окремо включений до річного плану як окремий об’єкт перевірки.
Під час планової перевірки охоплюється період з дати проведення попередньої перевірки, але не більше ніж за останні 3 роки, що передують даті проведення перевірки.
Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових перевірок роботодавців за додержанням законодавства у сфері працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Планові перевірки проводяться щодо роботодавців, діяльність яких віднесена:
– до високого ступеня ризику — не частіше одного разу на 2 роки;
– до середнього ступеня ризику — не частіше одного разу на 3 роки;
– до незначного ступеня ризику — не частіше одного разу на 5 років.
Держпраці або її територіальні органи не пізніше ніж за 10 днів до дня початку проведення планової перевірки письмово повідомляють роботодавцю про проведення перевірки із зазначенням дати її початку і дати її закінчення, найменування юридичної особи або прізвища, власного імені та по батькові (за наявності) фізичної особи – підприємця, щодо діяльності яких проводиться планова перевірка, найменування органу державного контролю. Повідомлення надсилається рекомендованим листом або вручається особисто під розписку роботодавцю або уповноваженій ним особі.
Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб’єктів мікро-, малого підприємництва, — 5 робочих днів. Продовження строку проведення планової перевірки не допускається.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
– подання роботодавцем письмової заяви до Держпраці та/або її територіального органу про проведення позапланової перевірки за його бажанням;
– невиконання припису щодо усунення порушень вимог законодавства щодо виконання нормативу, виданого за результатами проведення попередньої планової або позапланової перевірки Держпраці або її територіального органу;
– звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їх) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності);
– інформація Пенсійного фонду України, яка містить ознаки порушень законодавства щодо виконання нормативу.
Позапланові перевірки проводяться за наявності підстав та незалежно від кількості раніше проведених перевірок. Під час проведення позапланової перевірки з’ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов’язковим зазначенням таких питань у направленні на проведення перевірки. Проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що були підставою для раніше проведеної позапланової перевірки роботодавця, забороняється.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо роботодавців, які належать до суб’єктів малого підприємництва, — 2 робочих днів. Продовження строку проведення позапланової перевірки не допускається.
Для проведення планової або позапланової перевірки Держпраці або її територіальні органи видають наказ, на підставі якого оформляється направлення на проведення планової або позапланової перевірки.
У направленні на проведення перевірки зазначаються, зокрема: посадові особи, які беруть участь у проведенні перевірки; дати початку та закінчення перевірки; тип перевірки (планова або позапланова); підстави для проведення перевірки; предмет проведення перевірки.
Перед початком проведення планової або позапланової перевірки посадові особи Держпраці або її територіального органу зобов’язані пред’явити роботодавцю або уповноваженій ним особі направлення на проведення перевірки та службові посвідчення, що засвідчують посадових осіб Держпраці або її територіального органу, і надати роботодавцю або уповноваженій ним особі копію такого направлення.
За результатами проведення перевірки посадові особи Держпраці або її територіального органу, які проводили перевірку, складають акт за формою, затвердженою Мінекономіки.
В акті зазначаються:
– розрахунок виконання/невиконання роботодавцем нормативу за період, за який проводиться перевірка;
– кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю;
– рівень оплати праці працевлаштованих осіб з інвалідністю;
– кількість робочих місць, що відносяться до робіт із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці;
– кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю, які належать до осіб з інвалідністю I групи незалежно від причин її встановлення, а також осіб з інвалідністю II групи з порушенням зору або психічними розладами.
У разі встановлення невиконання роботодавцем нормативу в акті зазначається детальний опис виявленого порушення.
В останній день перевірки 2 примірники акта підписуються посадовими особами Держпраці або її територіального органу, які проводили перевірку, та роботодавцем або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо роботодавець або уповноважена ним особа не погоджуються з актом, такий акт підписується із зауваженнями. Надані зауваження є невід’ємною частиною акта.
У разі відмови роботодавця або уповноваженої ним особи від підписання акта посадова особа Держпраці або її територіального органу вносить до акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається роботодавцю або уповноваженій ним особі в останній день перевірки, а другий зберігається в органі, який проводив перевірку.
У разі неможливості особистого вручення акта або відмови в його одержанні посадова особа Держпраці або її територіального органу вносить до акта відповідний запис, після чого примірник акта не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки надсилається роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
На підставі акта, складеного за результатами перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки складається припис про усунення виявлених порушень за формою, затвердженою Мінекономіки. Припис складається у 2 примірниках: один примірник надається роботодавцю або уповноваженій ним особі для виконання, другий залишається у Держпраці або її територіальному органі.
У разі відмови роботодавця або уповноваженої ним особи від отримання припису такий припис надсилається роботодавцю рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а на копії припису, що залишається в Держпраці або її територіальному органі, проставляються вихідний номер і дата надсилання.
Приписи можуть бути оскаржені роботодавцем або уповноваженою ним особою в установленому законодавством порядку.
ВНЕСЕНО ЧЕРГОВІ ЗМІНИ ДО ПОРЯДКУ БРОНЮВАННЯ ТА КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ КРИТИЧНО ВАЖЛИВИМИ ДЛЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ЗБРОЙНИХ СИЛ
Цим нормативним актом (далі — Постанова № 862), який набрав чинності 03.07.2026 (деякі його норми наберуть чинності з 01.09.2026), внесено зміни до:
– постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 30.05.2026 № 692 (далі — Постанова № 692);
– постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» від 27.01.2023 № 76 (далі — Постанова № 76), якою затверджено:
– Порядок бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час (далі — Порядок бронювання);
Зауважимо, що Постанова № 692 набрала чинності нещодавно — 2 червня 2026 року (окремі її норми наберуть чинності 1 вересня 2026 року), про що ми детально повідомляли (див. ВПЗ № 6/2026, стор. 8).
Постановою № 862 уточнено низку положень Постанови № 692, а також останню доповнено новими нормами.
Нагадаємо, що пунктом 2 Постанови № 692 з 2 червня 2026 року було встановлено, що рішення щодо визнання підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, які є чинними станом на дату набрання чинності цією Постановою, зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
Постановою № 862 вищенаведений пункт 2 Постанови № 692 викладено в такій новій редакції:
«2. Установити, що:
1) рішення про визначення підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, які є чинними станом на дату набрання чинності цією постановою, зберігають свою чинність протягом строку, на який вони прийняті, але не довше ніж до 1 вересня 2026 року.
У разі коли підприємства, установи, організації, які визначені критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, крім підприємств, установ, організацій, статус критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період яких підлягає скасуванню відповідно до абзацу третього пункту 3 цієї постанови, подали до 10 серпня 2026 р. довідку про розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників та податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останній календарний місяць, зазначені в абзаці четвертому пункту 3 цієї постанови, абзац перший цього підпункту не застосовується до рішень про визначення таких підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період та зазначені рішення діють протягом строку, на який вони прийняті;
2) відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, надані військовозобов’язаним працівникам підприємств, установ, організацій, зазначених у підпункті 1 цього пункту, є чинними протягом строку, на який їх надано, але не довше строку дії відповідного рішення про визначення таких підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.».
Крім того, завдяки змінам, внесеним з 03 липня 2026 року Постановою № 862 до пункту 6 Постанови № 692, останнім тепер встановлено, що підпункт 3 пункту 1 змін, затверджених цією Постановою (№ 692), набирає чинності з 3 липня 2026 року (хоча раніше передбачалося, що він набере чинності з 1 вересня 2026 року).
Нагадаємо, що первісно підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 692 було передбачено доповнення пункту 12 Порядку бронювання з 1 вересня 2026 року абзацом третім такого змісту:
«Військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники, які працюють за сумісництвом на іншому підприємстві, в установі, організації, враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6 – 10 цього Порядку, лише за одним місцем роботи.».
Але Постановою № 862 з 03 липня 2026 року абзац третій пункту 12 Порядку бронювання викладено в такій новій редакції:
«Військовозобов’язані працівники, яким надано відстрочку з інших причин, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також працівники, які працюють за сумісництвом на іншому критично важливому підприємстві, в критично важливій установі, враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6 – 10 цього Порядку, лише за одним місцем роботи, за яким строк трудових відносин є найбільшим.».
Отже, з 3 липня 2026 року сумісники враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних, зазначених у пунктах 6 – 10 Порядку бронювання, лише за одним місцем роботи, за яким строк трудових відносин є найбільшим, при цьому таке місце роботи має бути на критично важливому підприємстві (в установі). Наприклад, якщо сумісник працює за основним місцем роботи довше ніж за місцем роботи за сумісництвом, при цьому обидва роботодавці є критично важливими підприємствами, то такий працівник враховується у загальній кількості військовозобов’язаних лише за основним місцем роботи. Відповідно, якщо сумісник працює за основним місцем роботи менше ніж за місцем роботи за сумісництвом, при цьому обидва роботодавці є критично важливими підприємствами, то такий працівник враховується у загальній кількості військовозобов’язаних лише за місцем роботи за сумісництвом. Якщо тривалість роботи сумісника за основним місцем роботи менше ніж тривалість роботи за місцем роботи за сумісництвом, при цьому лише основний роботодавець є критично важливим підприємством, то такий працівник враховується у загальній кількості військовозобов’язаних за основним місцем роботи, оскільки за місцем роботи за сумісництвом працівник взагалі не має права на бронювання — його роботодавець не є критично важливим підприємством, не визначає кількість заброньованих, тому тривалість роботи сумісника у такого роботодавця не повинна впливати на його бронювання за основним місцем роботи (на критично важливому підприємстві).
Постановою № 862 з 03 липня 2026 року до абзацу третього пункту 8 Порядку бронювання внесено доповнення, внаслідок чого норма про те, що нарахована щомісячна заробітна плата заброньованих працівників критично важливих підприємств та установ, має бути не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5 (з 1 вересня 2026 року — на коефіцієнт 3), не поширюється на працівників:
– операторів систем розподілу, вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії, підприємств, що обслуговують об’єкти, внесені до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення;
– операторів газорозподільних систем, внесених до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, а також працівників інших операторів газорозподільних систем, визначених наказом таких операторів, які виконують аварійно-відновлювальні роботи газорозподільних систем у складі аварійних бригад, здійснюють запобіжні заходи для безаварійної експлуатації систем газопостачання, у статутному капіталі яких більше 25% акцій (часток) належать державі, які визначені Міненерго критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період;
– юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, які виконують життєво важливі функції або надають життєво важливі послуги з енергозабезпечення (у тому числі виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та гарячої води), засновником, учасником (акціонером) яких є юридичні особи, у статутному капіталі яких не менше 90% акцій (часток) прямо чи опосередковано належать державі.
У підпункті 8 пункту 31 Порядку бронювання уточнили, що з 03 липня 2026 року надана відстрочка підлягає анулюванню в разі обґрунтованого подання керівника критично важливого підприємства (установи) засобами Порталу Дія. Отже, виключено норму, що таке подання має бути здійснено не частіше ніж один раз на п’ять календарних днів.
До абзаців другого і третього підпункту 6 пункту 2 Критеріїв та порядку з 03 липня 2026 року внесено доповнення, внаслідок чого норма про те, що розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць становить не менше розміру мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 3, не поширюється на операторів систем розподілу, вуглевидобувних та вуглепереробних підприємств, до складу яких входять виробничі (генеруючі) потужності, що були зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії. У зазначених операторів розмір нарахованої середньої заробітної плати застрахованих осіб – працівників за останній календарний місяць має становити не менше розміру середньої заробітної плати у регіоні за IV квартал 2021 р. (відповідно до даних Держстату), що підтверджується довідкою, наданою підприємством.
Підпункт 1 пункту 9 Критеріїв та порядку з 03 липня 2026 року доповнено нормою, відповідно до якої Міноборони може визначити критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період підприємства, установи та організації, що створюють (модернізують, модифікують, розвивають), адмініструють та забезпечують функціонування засобів інформатизації, власником (розпорядником, держателем) яких є Міноборони, без використання бюджетних коштів, на підставі відповідних договорів (контрактів), укладених з Міноборони.