ІПК ДПСУ «Щодо податкових аспектів виплати заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи» від 26.06.2026 № 3686/ІПК/99-00-24-03-03

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 26.06.2026  № 3686/ІПК/99-00-24-03-03

Щодо податкових аспектів виплати заробітної плати працівника
на картковий рахунок його довіреної особи

(Витяг)

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянула звернення <…> щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, до Товариства звернувся штатний працівник Товариства, який просить виплачувати заробітну плату, що належить йому до виплати, на картковий рахунок його довіреної особи (фізична особа – резидент) разово або на постійній основі. Підставою для такої виплати є надана працівником заява.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи не суперечитиме вимогам податкового законодавства виплата Товариством заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи разово або на постійній основі?

2. Чи повинне Товариство додатково утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір під час виплати заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи за умови, що під час нарахування цієї заробітної плати працівнику Товариство вже утримало податок на доходи фізичних осіб та військовий збір в повному обсязі?

3. Реєстраційний номер облікової картки платника податків якої особи (працівника чи його довіреної особи) Товариство повинне зазначати у графі 2 додатка 4ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі — Розрахунок) єдиної звітності у періоді нарахування заробітної плати працівнику?

4. Реєстраційний номер облікової картки платника податків якої особи (працівника чи його довіреної особи) Товариство повинне зазначати у графі 2 додатка 4ДФ до Розрахунку єдиної звітності у періоді виплати заробітної плати на картковий рахунок довіреної особи працівника?

Щодо першого – четвертого питань

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша ст. 1003 ЦКУ).

Статтею 1006 ЦКУ визначені обов’язки повіреного, зокрема, повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Згідно з частиною першою ст. 1007 ЦКУ довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

При цьому довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (ст. 244 ЦКУ).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у пп. 1 пп. 1.1 пп. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, — 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1 пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною пп. 4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 1 пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, поняття якого наведено у пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та пп. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім фізичних осіб – підприємців та/або осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий Розрахунок до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий Розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Форма податкового Розрахунку і Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі — Порядок).

Порядок заповнення показників Додатка 4 до Розрахунку визначений п. 4 розділу IV Порядку, відповідно до пп. 2 якого у розділі I додатка 4ДФ, зокрема, відображаються такі відомості:

у графі 2 «Реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта» рядка 06 розділу I «Персоніфіковані дані про суми нарахованого (виплаченого) на користь фізичних осіб доходу та нарахованих (перерахованих) до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), про яку надається інформація в Додатку 4ДФ до Розрахунку.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що довірена особа діє від імені та за рахунок довірителя і приймаючи до уваги те, що нарахування доходу у вигляді заробітної плати здійснюється юридичною особою на користь працівника, то у графі 2 Додатка 4ДФ до Розрахунку зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номеру облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) фізичної особи – працівника.

Одночасно зауважуємо, що у разі якщо фізичною особою, яка на підставі договору доручення отримує зазначений дохід, дотримуються вимоги ЦКУ, а саме повіреним надано довірителю звіт про виконання доручення та негайно передано довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення, то у розумінні Кодексу об’єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у фізичної особи – повіреного не виникає.

Крім того, відповідно до п. 1 Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, трудових відносин.

Таким чином, з питання правомірності виплати Товариством заробітної плати працівника на картковий рахунок його довіреної особи разово або на постійній основі доцільно звернутись до Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ: Відповідно до частини п’ятої статті 24 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР (далі — Закон № 108) за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через банки / небанківських надавачів платіжних послуг, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов’язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця.

Статею 25 Закону № 108 встановлено, що забороняється будь-яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством.

Отже, працівник має право в письмовій заяві, поданій на ім’я керівника підприємства, вказати про необхідність перераховувати всю його заробітну плату на будь-який рахунок, відкритий в банку / небанківському надавачі платіжних послуг, по якому немає обмежень на зарахування коштів, як на своє ім’я, так і на ім’я будь-якої іншої особи (зокрема, своєї дружини, дитини, свого батька, брата тощо).¹

З вищенаведеної ІПК ДПСУ випливає, що для запобігання подвійного оподаткування заробітної плати працівника, яка перераховується на підставі заяви працівника на картковий рахунок його довіреної особи (разово або на постійній основі), потрібно також оформити довіреність, що підтвердить право довіреної особи на отримання коштів (заробітної плати), що належать працівнику. Така довіреність буде свідченням укладення договору доручення між довірителем (працівником) та довіреною особою (повіреним), що передбачено статтями 244, 1000, 1007 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ).

Згідно з частиною 4 статті 245 ЦКУ довіреність на одержання заробітної плати може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, або за місцем його проживання.

Отже, посвідчити довіреність, що видається працівником довіреній особі на одержання його заробітної плати, може роботодавець такого працівника. Роботодавцю потрібно мати примірник такої довіреності або копію довіреності, якщо її посвідчував нотаріус.

У разі дотримання вищевикладених умов у довіреної особи (повіреного) не виникає доходу та податкових обов’язків (вона не зазначається в Податковому розрахунку), оскільки заробітна плата — це дохід працівника (довірителя).

Що стосується обов’язків довіреної особи (повіреного) після виконання доручення повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення, надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення, та негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення, що передбачено статтею 1006 ЦКУ, то контроль за виконанням цих обов’язків, якщо вони передбачені договором доручення, здійснює довіритель (в нашому випадку працівник), а не особа, яка посвідчила довіреність (не роботодавець, якщо він посвідчував довіреність).