Внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», якими передбачена можливість видачі паперових листків непрацездатності

1 квітня 2026 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо удосконалення порядку видачі, продовження та контролю за обґрунтованістю видачі листків непрацездатності та документів, що є підставою для їх формування» від 05.11.2025  № 4683-IX (далі — Закон № 4683). Цим документом внесено зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105).

Так, частину 1 статті 23 Закону № 1105 фактично розділено на дві частини — частину 1 та частину 5, якими уточнено підстави для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах.

Частину 1 статті 23 Закону № 1105 викладено в такій новій редакції:

«1. Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності.

У разі неможливості формування листка непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є листок непрацездатності у паперовій формі.

Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності в електронному реєстрі листків непрацездатності, обставини та випадки оформлення листків непрацездатності у паперовій формі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з уповноваженим органом управління.».

Таким чином, тепер не тільки підзаконними нормативно-правовими актами, а й Законом № 1105 передбачена можливість призначення «лікарняних» та «декретних» на підставі паперового листка непрацездатності (далі — ЛН). При цьому частина 1 статті 23 Закону № 1105 передбачає можливість використання в окремих випадках паперових ЛН не на час дії воєнного стану, а на постійній основі.

Нагадаємо, що наразі всі можливі випадки видачі паперового ЛН визначені в пунктах 6, 8 та 8-1 наказу Міністерства охорони здоров’я України «Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність» від 01.06.2021 № 1066. Але до цього наказу очікуються зміни, оскільки пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4683 Кабінету Міністрів України доручено протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Також Законом № 4683 статтю 23 Закону № 1105 доповнено частиною 5 такого змісту:

«5. У разі видачі листка непрацездатності у паперовій формі для особи, яка працює за сумісництвом, на умовах трудового договору (контракту) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності, підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є копія листка непрацездатності у паперовій формі, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи такої особи.

Для застрахованої особи, яка одночасно здійснює підприємницьку та іншу діяльність і не працює на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності у паперовій формі засвідчує заклад охорони здоров’я, який його видав.».

Таким чином, колишні норми частини 1 стали нормами частини 5 статті 23 Закону № 1105, при цьому в них тепер чітко зазначено, що йдеться про засвідчену копію ЛН, виданого в паперовій формі.

Нагадаємо, що якщо працівник працює за сумісництвом і по ньому сформовано електронний ЛН, то до електронного особистого кабінету його роботодавця на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України (далі — ПФУ) направляється цифрова копія електронного ЛН, сформованого по працівнику.

Що стосується інших змін, внесених Законом № 4683 до Закону № 1105, то вони страхувальників (роботодавців) та застрахованих осіб (працівників) не стосуються, оскільки удосконалюють процес проведення перевірок видачі та обґрунтованості продовження ЛН та документів, що є підставою для їх формування, а також уточнюють механізм компенсації сум страхової виплати у разі встановлення необґрунтованості видачі ЛН та оскарження вимоги на компенсацію.

Так, статтю 27 Закону № 1105 викладено в такій новій редакції:

«Стаття 27. Перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування

1. Перевірка обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності проводиться визначеними уповноваженим органом управління посадовими особами територіальних органів уповноваженого органу управління, а вразі необхідності перевірки медичних висновків про тимчасову непрацездатність— із залученням уповноважених лікарів, перелік яких затверджується уповноваженим органом управління.

2. Порядок проведення перевірки обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності і документів, що є підставою для їх формування, а також вимоги до уповноважених лікарів визначаються Кабінетом Міністрів України.».

Нагадаємо, що наразі діє Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 185. До цього Порядку будуть внесені зміни, оскільки пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 4683 Кабінету Міністрів України доручено протягом двох місяців з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Таким чином, з 1 квітня 2026 року перевірка обґрунтованості видачі та продовження ЛН проводиться із залученням уповноважених лікарів у разі необхідності перевірки медвисновків. Тобто у статті 27 Закону № 1105 тепер чітко розмежовано функції уповноважених працівників ПФУ та уповноважених лікарів: перевірку обґрунтованості видачі/продовження ЛН здійснюють визначені посадові особи ПФУ, а медвисновки про тимчасову непрацездатність можуть перевірятися лише із залученням уповноважених лікарів.

Нагадаємо, що Порядок проведення особами, уповноваженими правлінням Пенсійного фонду України, перевірок обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 185. Порядок і вимоги до уповноважених лікарів визначить Кабінет Міністрів України. Очікується, що їх відбір буде здійснюватися за прозорою автоматизованою процедурою за допомогою електронної системи охорони здоров’я.

Законом № 4683 статтю 28 Закону № 1105 викладено в новій редакції. Ця стаття тепер має назву «Відповідальність за формування (раніше було — створення; — Ред.) необґрунтованого медичного висновку про тимчасову непрацездатність» і передбачає наступне.

Лікарі, які працюють у закладах охорони здоров’я (далі — ЗОЗ) або у фізичних осіб – підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі — ФОП), а також лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи – підприємці (далі — лікарі-ФОП), за формування необґрунтованих медичних висновків про тимчасову непрацездатність (далі — медвисновки), на підставі яких формуються ЛН, несуть відповідальність, встановлену законом.

У разі встановлення факту формування необґрунтованого медвисновку територіальний орган уповноваженого органу управління (далі — орган ПФУ) звертається в електронній формі через електронні кабінети на веб-порталі електронних послуг ПФУ (далі — портал ПФУ) у порядку, визначеному уповноваженим органом управління (далі — ПФУ) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення (далі — Міністерство соціальної політики України, Мінсоцполітики), або у паперовій формі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку рекомендованого листа до ЗОЗ або до ФОП, лікар яких сформував необґрунтований медвисновок, або до лікаря-ФОП, який сформував необґрунтований медвисновок, з повідомленням про виявлені порушення. Повідомлення про виявлені порушення є підставою для їх усунення, зупинення фінансування страхових виплат, компенсації відповідної суми страхової виплати.

У разі призначення та здійснення страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, орган ПФУ протягом 5 календарних днів з дня встановлення факту формування необґрунтованого медвисновку звертається в електронній формі через електронні кабінети на порталі ПФУ у порядку, визначеному ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики, або у паперовій формі шляхом надсилання засобами поштового зв’язку рекомендованого листа до ЗОЗ або до ФОП, лікар яких сформував необґрунтований медвисновок, або до лікаря-ФОП, який сформував необґрунтований медвисновок, з вимогою про компенсацію відповідної суми страхової виплати.

ЗОЗ або ФОП, лікар яких сформував необґрунтований медвисновок, або лікар-ФОП, який сформував необґрунтований медвисновок, зобов’язані компенсувати суму страхової виплати протягом 10 календарних днів з дня надходження вимоги про компенсацію суми страхової виплати або можуть оскаржити таку вимогу до відповідного органу ПФУ.

ЗОЗ або ФОП, лікар яких сформував необґрунтований медвисновок, або лікар-ФОП, який сформував необґрунтований медвисновок, (далі — скаржник) може подати до органу ПФУ, який надіслав вимогу про компенсацію суми страхової виплати, скаргу на вимогу про компенсацію суми страхової виплати (далі — скарга) в письмовій формі (електронній або паперовій) протягом 10 календарних днів з дня отримання такої вимоги.

Скарга повинна містити вимоги скаржника та обґрунтування, що доводять відсутність у діях лікаря, який сформував медвисновок, наміру формувати необґрунтований медвисновок (вини).

Орган ПФУ зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 30 календарних днів з дня отримання такої скарги на адресу скаржника засобами поштового зв’язку рекомендованим листом. На вимогу скаржника рішення може бути вручено йому під підпис в органі ПФУ.

Керівник або уповноважена ним особа органу ПФУ може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги понад 30 календарних днів, але не більше ніж на 15 календарних днів, та повідомити про це скаржника в письмовій формі (електронній або паперовій) з обґрунтуванням прийнятого рішення не пізніше ніж за 3 робочі дні до завершення 15 календарних днів.

Оскарження вимоги про компенсацію суми страхової виплати здійснюється в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За результатами розгляду скарги орган ПФУ приймає рішення про її задоволення або відмову у задоволенні.

У разі прийняття за результатами розгляду скарги рішення про її задоволення вимога про компенсацію суми страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, підлягає відкликанню або перегляду в частині, визначеній таким рішенням.

У разі прийняття органом ПФУ рішення про відмову в задоволенні скарги скаржник зобов’язаний компенсувати суму страхової виплати протягом 10 календарних днів з дня отримання такого рішення або може оскаржити таке рішення до ПФУ та/або в судовому порядку.

Якщо вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги не надіслано скаржнику протягом 30-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням органу ПФУ, така скарга вважається повністю задоволеною з дня, наступного за днем закінчення строку її розгляду.

Сума компенсації страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, не сплачена у вищезазначений строк, підлягає стягненню на підставі вимоги про її сплату, винесеної на підставі рішення органу ПФУ, з нарахуванням пені в розмірі 0,1 відсотка суми коштів, що підлягає компенсації, розрахованої за кожний день прострочення платежу до дня сплати включно.

Вимога про компенсацію суми страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, є виконавчим документом.

Виконавчий документ повинен відповідати вимогам до виконавчих документів, встановленим Законом України «Про виконавче провадження», та передаватися для примусового виконання згідно із законом.

Вимога про компенсацію суми страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, надсилається через електронні кабінети на порталі ПФУ в порядку, визначеному ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики, або у паперовій формі шляхом надсилання поштовим відправленням.

Наявність скарги, поданої з дотриманням встановлених вимог, зупиняє строки сплати компенсації суми страхової виплати та нарахування пені до 10-го дня включно, що настає за днем отримання скаржником рішення органу ПФУ за результатами розгляду скарги.

ЗОЗ або ФОП у разі сплати компенсації суми страхової виплати за ЛН, сформованим на підставі необґрунтованого медвисновку, мають право зворотної вимоги (регресу) до лікаря, який сформував необґрунтований медвисновок, у визначеному ними розмірі, але не більше розміру сплаченої суми компенсації страхової виплати за таким ЛН.

Таким чином, з 1 квітня 2026 року ЗОЗ, ФОП та лікарі-ФОП можуть оскаржити рішення про визнання ЛН необґрунтованим спочатку до органу ПФУ, а потім й до ПФУ. Раніше ЗОЗ, ФОП та лікарі-ФОП могли довести обґрунтованість рішення лікаря лише через суд, а тепер вони отримали право оскаржувати рішення в досудовому порядку і надавати докази, що свідчать про правомірність дій лікаря. Наявність такої скарги зупиняє строки сплати компенсації суми страхової виплати та нарахування пені. Крім того, якщо вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги не надіслано скаржнику протягом визначеного строку (30 – 45 днів), така скарга вважатиметься повністю задоволеною. Залишається чинною норма щодо можливості зворотної вимоги до лікаря, який сформував необгрунтований медвисновок, однак тепер лише в розмірі, який не більше розміру сплаченої суми компенсації страхової виплати, а розмір нарахованої пені не враховується.

Про основні нововведення Закону № 4683 вже повідомило й МОЗ на своєму сайті.

Загалом, зміни, передбачені Законом № 4683, спрямовані на поєднання цифрових рішень, прозорих процесів та захисту прав пацієнтів, медичних працівників і страхувальників. Очікується, що реалізація норм Закону № 4683 матиме позитивний вплив на дотримання прав застрахованих осіб в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.