Затверджено Порядок надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори»

08 квітня 2026 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» від 01.04.2026 № 449 (далі — Постанова № 449).

Як зазначило Мінекономіки, ця постанова запускає Точку опори — інструмент, який допоможе підприємствам, що постраждали внаслідок обстрілів чи збройної агресії Росії, зберігати трудові відносини з працівниками у період вимушеної перерви в роботі та швидше відновлювати діяльність. Рішення спрямоване на підприємства, які проходять етап простою або призупинення дії трудових договорів під час відновлення господарської діяльності. Ключове завдання програми — дати бізнесу можливість не втрачати людей у момент, коли підприємство ще не працює на повну потужність, але вже проходить відновлення. Для працівника це означає збереження зв’язку з робочим місцем. Для роботодавця — можливість утримати команду, без якої неможливо швидко перезапустити виробництво, послуги або іншу господарську діяльність.

Пунктом 1 Постанови № 449 встановлено, що на період воєнного стану запроваджується надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори».

Постановою № 449 затверджено Порядок надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» (далі — Порядок № 449).

Пунктом 1 Порядку № 449 встановлено, що цей Порядок визначає умови та механізм надання роботодавцям державної підтримки у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору «Точка опори» (далі — допомога) за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі — Фонд) у межах видатків, передбачених на заходи сприяння зайнятості в бюджеті Фонду.

Допомога надається у формі відшкодування роботодавцям частини витрат на оплату праці працівника у період простою або призупинення з працівником дії трудового договору, а також сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на суму такої допомоги (далі — ЄСВ).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 449 допомога надається роботодавцю у зв’язку з пошкодженням або знищенням майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації (далі — РФ) проти України, за таких умов:

– відсутності у роботодавця заборгованості з виплати заробітної плати та/або сплати ЄСВ, та/або сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на перше число місяця, що передує місяцю, у якому буде прийматися рішення про надання допомоги, і на кожне перше число місяця періоду надання допомоги;

– відсутності у роботодавця заборгованості перед державним (місцевим) бюджетом із податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, на перше число місяця, що передує місяцю, у якому буде прийматися рішення про надання допомоги, і на кожне перше число місяця періоду надання допомоги;

– сплата роботодавцем ЄСВ протягом останніх 6 місяців, що передують місяцю, в якому запроваджено простій працівників або прийнято рішення про призупинення з таким працівником дії трудового договору, а в разі, коли протягом останніх 6 місяців до звернення про надання допомоги законодавством надано право окремим роботодавцям не сплачувати ЄСВ, застосовуються попередні 6 місяців до такого періоду;

– якщо роботодавець не є фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування (особою, що виконує функції його виконавчої дирекції), органом державної влади, органом місцевого самоврядування або закладом, установою, організацією, утвореними ним в установленому порядку, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету;

– якщо роботодавець планує відновлення виробничої (господарської) діяльності шляхом відновлення роботи за місцем провадження діяльності, крім територій, тимчасово окупованих РФ, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затвердженого Мінрозвитку, для яких не визначена дата завершення тимчасової окупації;

– роботодавець не перебуває у стані ліквідації або банкрутства;

– роботодавець провадив господарську діяльність не менше 6 місяців до моменту пошкодження або знищення майна;

– роботодавець підтвердив факт пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України;

– роботодавець оформив простій або призупинення дії трудового договору з працівником у зв’язку з тимчасовим зупиненням виробничої (господарської) діяльності з причин пошкодження або знищення майна внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України.

Право роботодавця на отримання допомоги виникає у разі встановлення факту пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, що сталися після 1 січня 2026 року (п. 4 Порядку № 449).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 449 допомога надається за кожного працівника, який перебуває у трудових відносинах з роботодавцем не менше 6 календарних місяців до призупинення дії трудового договору або оформлення простою працівника з оплатою часу простою відповідно до законодавства.

Допомога надається на строк до 3 календарних місяців з дати оформлення простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору.

Надання допомоги може бути продовжено на строк до 6 календарних місяців, але не більш як до дня припинення або скасування воєнного стану, за умови затвердження роботодавцем плану заходів щодо відновлення господарської діяльності (далі — план) та здійснення відповідно до плану одного або кількох заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 449 допомога розраховується як різниця між нарахованою середньомісячною заробітною платою працівника за 6 календарних місяців, що передують простою, та оплати часу простою відповідно до законодавства, але не більше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання допомоги.

У разі призупинення дії трудового договору та невиплати роботодавцем працівнику заробітної плати, інших гарантійних та компенсаційних виплат (крім сум, які належали такому працівнику на день призупинення дії трудового договору) допомога надається у розмірі нарахованої середньомісячної заробітної плати працівника за 6 календарних місяців, що передують даті прийняття рішення щодо призупинення дії трудового договору, але не більше двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день прийняття рішення про надання такої допомоги.

Під час розрахунку допомоги враховується розмір ЄСВ, нарахований на таку допомогу.

У разі надання допомоги за неповний календарний місяць її розмір визначається пропорційно кількості календарних днів, за які вона надається, шляхом ділення визначеного відповідно до абзаців першого і другого цього пункту місячного розміру допомоги на кількість календарних днів відповідного місяця та множення отриманого результату на кількість календарних днів перебування працівника у простої або на кількість календарних днів призупинення дії трудового договору.

Сума допомоги, отриманої відповідно до Порядку № 449, та допомоги за будь-якими іншими напрямами державної підтримки сукупно не може перевищувати суму незначної державної допомоги, визначеної Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання». Але ця норма не застосовуються під час воєнного стану (п. 23 Порядку № 449).

Згідно з пунктом 7 Порядку № 449 надання допомоги припиняється у разі:

– припинення простою та відновлення виконання працівником трудових функцій та відновлення виплати заробітної плати;

– припинення трудових відносин з працівником;

– державної реєстрації припинення роботодавця;

– виявлення недостовірних відомостей, що впливають на призначення та виплату допомоги;

– невідповідності роботодавця умовам, визначеним пунктом 3 Порядку № 449 (див. вище);

– нецільового використання роботодавцем коштів Фонду або їх використання з порушенням Порядку № 449;

– відмови або перешкоджання роботодавцем у проведенні перевірки протягом 30 календарних днів.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 449 для отримання допомоги роботодавець (уповноважена роботодавцем особа) подає протягом 90 календарних днів з дня оформлення простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору до центру зайнятості, розташованого за місцем провадження господарської діяльності роботодавця, заяву про надання допомоги (далі — заява) за формою, затвердженою Державним центром зайнятості.

Заява подається шляхом особистого звернення роботодавця (уповноваженої роботодавцем особи) до центру зайнятості.

Центри зайнятості — це філії обласного, Київського міського центрів зайнятості Державної служби зайнятості. Регіональні центри зайнятості — обласні та Київський міський центри зайнятості (п. 2 Порядку № 449).

До заяви роботодавець подає центру зайнятості такі документи та відомості:

– відомості про осіб, які мають право на отримання коштів для виплати допомоги за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 449;

– копію наказу (розпоряджень) про прийняття працівника на роботу або копію трудового договору (контракту) за кожним працівником, стосовно якого оформлено простій;

– відомості про нараховану заробітну плату за кожним працівником та про оплату часу простою (не менше двох третин тарифної ставки (окладу);

– копію наказу (розпорядження) роботодавця про призупинення дії трудового договору або оформлення простою із зазначенням дати початку такого призупинення або простою, підстав для його запровадження та переліку працівників, яких воно стосується;

– документи, що підтверджують факт пошкодження або знищення майна роботодавця внаслідок бойових дій, терористичних актів або диверсій, спричинених збройною агресією РФ проти України, — акт обстеження пошкодженого та знищеного майна за результатами комісійного обстеження державних органів, установ, організацій відповідно до їх відомчих чи інших нормативних актів та/або витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення, внаслідок якого було знищено або пошкоджено відповідне майно роботодавця;

– затверджений план у довільній формі.

Для продовження виплати допомоги відповідно до пункту 5 Порядку № 449 на строк до 6 місяців роботодавець подає у порядку, визначеному цим пунктом, копію одного з документів, які підтверджують здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності, протягом наступних 3 місяців виплати допомоги, а саме:

– копію поданої до Мінекономіки заяви про здійснення заходів релокації роботодавця або його виробничих потужностей;

– копію акта виконаних відновних робіт або документ щодо підтвердження придбання продукції (товарів, робіт, послуг) для відновлення виробничих потужностей;

– копію укладеного договору та/або поновлення дії укладеного договору щодо відновлення виробничого процесу та/або відновлення випуску продукції (товарів, робіт, послуг).

Ненадання документів, які підтверджують здійснення роботодавцем заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності, протягом наступних 3 місяців виплати допомоги, є підставою для відмови в продовженні надання допомоги на строк до 6 місяців.

За технічної можливості заява може бути подана в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі — Портал Дія), зокрема засобами мобільного додатка Порталу Дія (Дія), або через Єдину інформаційно-аналітичну систему «Обрій» з використанням засобів Порталу Дія, зокрема мобільного додатка Порталу Дія (Дія). Перевірка відомостей, які містяться в заяві, поданій засобами Порталу Дія, їх повноти, відповідності визначеному формату, логічності та достовірності проводиться засобами Порталу Дія (відповідно до наявних технічних можливостей) під час подання заяви шляхом отримання інформації з державних електронних інформаційних ресурсів, зокрема через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством. Обробка персональних даних заявника здійснюється відповідно до вимог законодавства про захист персональних даних (п. 9 Порядку № 449).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 449 рішення про надання або відмову в наданні допомоги приймається регіональним центром зайнятості та оформляється відповідним наказом протягом 10 робочих днів з дня подання роботодавцем заяви та документів, передбачених пунктом 8 цього Порядку.

Підставами для відмови в наданні допомоги є:

– невідповідність роботодавця умовам, визначеним пунктом 3 Порядку № 449 (див. вище);

– виявлення недостовірних відомостей та/або документів, що стали підставою для надання допомоги;

– подання неповного пакета документів, передбачених пунктом 8 Порядку № 449 (див. вище);

– подання заяви після закінчення 90 календарних днів з дня оформлення простою або призупинення дії трудового договору;

– тривалість трудових відносин з працівником до дня оформлення простою або призупинення дії трудового договору менше 6 календарних місяців;

– подання документів до центру зайнятості не за місцем провадження господарської діяльності;

– непідтвердження роботодавцем здійснення заходів, спрямованих на відновлення господарської діяльності, для продовження відповідно до пункту 5 Порядку № 449 виплати допомоги на строк до 6 місяців (застосовується виключно для прийняття рішення для продовження виплати допомоги на строк до 6 місяців).

У разі самостійного виявлення роботодавцем відсутності повноти переліку документів, помилок або недостовірної інформації у поданих документах доповнений та доопрацюваний перелік документів може бути поданий у строк, визначений пунктом 8 Порядку № 449.

Якщо повторно подані роботодавцем документи не відповідають вимогам пункту 8 Порядку № 449 (див. вище), регіональним центром зайнятості приймається рішення про відмову у наданні допомоги.

Центр зайнятості протягом 5 робочих днів з дня прийняття рішення відповідно до пункту 12 Порядку № 449 повідомляє про прийняте рішення роботодавцю у спосіб, зазначений в його заяві. Якщо роботодавцю відмовлено в наданні допомоги, він має право повторно звернутися за наданням допомоги в межах строку, визначеного пунктом 8 цього Порядку (п. 13 Порядку № 449).

Рішення регіонального центру зайнятості про відмову в наданні допомоги може бути оскаржене до Державного центру зайнятості або до суду. Державний центр зайнятості має право проводити перевірку прийнятих регіональним центром зайнятості рішень та за наявності підстав вимагати їх повторного розгляду щодо надання або відмови у виплаті допомоги (п. 14 Порядку № 449).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 449 для отримання допомоги роботодавець або уповноважена ним особа подає щомісяця до 10 числа за попередній місяць відомості за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 449. Перерахування коштів на рахунок роботодавця здійснюється регіональним центром зайнятості щомісяця протягом 3 робочих днів після зарахування відповідних коштів на рахунок регіонального центру зайнятості на підставі відомостей за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 449.

У разі виявлення в поданих відомостях невідповідностей із даними реєстру страхувальників та/або реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування строк перерахування коштів роботодавцю для виплати працівникам допомоги може бути продовжено з метою усунення невідповідностей роботодавцем до 5 робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення центру зайнятості.

Абзацами третім і четвертим пункту 15 Порядку № 449 передбачено, що роботодавцем також подаються відомості про господарську діяльність та про всю незначну державну допомогу, отриману ним за попередній місяць. Якщо роботодавцем за попередній місяць не отримано іншої державної допомоги, крім допомоги, передбаченої Порядком № 449, такі відомості не подаються. Але ці норми не застосовуються під час воєнного стану (п. 23 Порядку № 449).

Згідно з пунктом 16 Порядку № 449 роботодавець перераховує працівникам отриману допомогу протягом 3 робочих днів після надходження коштів на рахунок роботодавця за окремою платіжною відомістю для виплати допомоги. Копія зазначеної платіжної відомості з підтвердженням перерахування коштів на рахунок працівника в безготівковій формі подається центру зайнятості не пізніше ніж протягом 10 календарних днів після виплати працівникам.

У разі припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником, щодо якого роботодавцем були подані відомості та документи, передбачені абзацами четвертим і п’ятим пункту 8 Порядку № 449 (див. вище), у період між поданням зазначених відомостей та документів і перерахуванням центром зайнятості роботодавцю коштів для виплати допомоги звільненому працівнику кошти, отримані роботодавцем за період після припинення трудових відносин, повертаються до Фонду.

За згодою працівника та роботодавця і за умови відсутності медичних протипоказань працівник, який перебуває у простої та отримує допомогу відповідно до Порядку № 449, може залучатися до суспільно корисних робіт з відповідним забезпеченням оплати праці відповідно до Порядку залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 № 753 (далі — Порядок № 753).

Оплата праці за виконання суспільно корисних робіт працівником, який перебуває у простої, не впливає на прийняття рішення регіональним центром зайнятості щодо призначення або відмови у призначенні допомоги відповідно до Порядку № 449.

Пунктом 5 Постанови № 449 доручено обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) здійснювати залучення працівників, для яких роботодавці отримують державну підтримку у період простою працівника або призупинення з працівником дії трудового договору відповідно до Порядку № 449, для виконання суспільно корисних робіт відповідно до Порядку № 753.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 449 регіональний центр зайнятості припиняє надання роботодавцю допомоги у разі виявлення під час надання допомоги у поданих документах недостовірних відомостей, що впливають на призначення та виплату допомоги; нецільового використання роботодавцем коштів Фонду або їх використання з порушенням вимог Порядку № 449, а отримані роботодавцем кошти допомоги повертаються до Фонду в повному обсязі у добровільному порядку.

Рішення про повернення роботодавцем коштів допомоги приймається керівником регіонального центру зайнятості протягом 2 робочих днів з дня виявлення вищезазначених відомостей та оформляється наказом.

Протягом 2 робочих днів після прийняття рішення про повернення коштів регіональний центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність повернути кошти протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення. У разі неповернення коштів роботодавцем у строк, визначений в повідомленні, регіональний центр зайнятості звертається до суду.

Пунктом 18 Порядку № 449 встановлено, що регіональний центр зайнятості припиняє надання роботодавцю допомоги у разі отримання відомостей щодо: припинення простою та відновлення виконання працівником трудових функцій та відновлення виплати заробітної плати; припинення трудових відносин з працівником; державної реєстрації припинення роботодавця; невідповідність роботодавця умовам, визначеним пунктом 3 цього Порядку. Рішення про припинення надання роботодавцю допомоги приймається керівником регіонального центру зайнятості протягом 2 робочих днів з дня отримання відомостей, які стали підставою для прийняття рішення про припинення надання роботодавцю допомоги, та оформляється наказом. Протягом 2 робочих днів після прийняття рішення про припинення надання роботодавцю допомоги регіональний центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом копію наказу про прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 449 центр зайнятості контролює цільове використання коштів, що перераховуються роботодавцю для виплати працівникам допомоги, шляхом проведення відповідних перевірок протягом періоду отримання таких виплат з підстав, передбачених цим Порядком. Остаточна перевірка цільового використання коштів проводиться протягом 180 календарних днів після останньої виплати допомоги. Центр зайнятості із залученням представників територіальних органів Держпраці (у разі потреби) перевіряє відомості та документи, подані роботодавцем для прийняття рішення, отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду. Під час проведення перевірки центр зайнятості має право отримувати від роботодавця необхідні пояснення з відповідних питань, зокрема в письмовій формі. Перевірка може бути проведена за місцезнаходженням роботодавця. Роботодавець зобов’язаний допустити працівників центру зайнятості та залучених осіб для проведення перевірки.

Регіональний центр зайнятості припиняє виплату допомоги у разі відмови або перешкоджання роботодавцем у проведенні перевірки протягом 30 календарних днів та оформляє таке рішення наказом. Протягом 2 робочих днів після прийняття рішення про припинення виплати роботодавцю допомоги регіональний центр зайнятості надсилає роботодавцю рекомендованим листом копію наказу про прийняття такого рішення (п. 21 Порядку № 449).

З метою реалізації норм Порядку № 449 пунктом 4 Постанови № 449 доручено Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства разом з Міністерством цифрової трансформації та за участю Державного центру зайнятості:

– забезпечити протягом 2 місяців з дня набрання чинності Постановою № 449 реалізацію технічної можливості подання роботодавцями засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг заяви про отримання державної підтримки, передбаченої Порядком № 449;

– подати Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо необхідності внесення змін до нормативно-правових актів з метою забезпечення реалізації вищезазначеної технічної можливості.

Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що Уряд започатковує програму «Точка опори», яка має допомогти роботодавцям зберегти робочі місця у період простою після обстрілів. Програма працюватиме для постраждалих підприємств, які змушені зупинити роботу або відновлюватися після пошкоджень. Такі роботодавці зможуть отримувати компенсацію частини зарплати працівників у період вимушеної перерви в роботі, а також компенсацію ЄСВ на ці суми. Програма допоможе бізнесу зберегти команди в найскладніший період, відновитися і продовжувати працювати. А людям — зберегти роботу, дохід і страховий стаж.

«Точка опори — це рішення для підприємств, які мають пройти період відновлення, не втративши людей. Для нас принципово важливо зберігати трудові відносини і кадровий потенціал там, де бізнес постраждав від війни, але має можливість відновити роботу. Ми запускаємо Точку опори, щоб підприємство могло втримати команду, а після відновлення швидко повернутися до повноцінної діяльності. Найважливіше — зберегти економічну спроможність і робочі місця», — зазначив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев.