Набрало чинності нове Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів
31.08.2026
24
1
26 липня 2026 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій України «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту та зв’язку України та Міністерства транспорту України спрямованих на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами – членами, з іншої сторони в частині врегулювання організації робочого часу та відпочинку у галузі автомобільного транспорту в Україні» від 12.12.2025 № 1727 (далі — Наказ № 1727).
Цим документом викладено в новій редакції:
– Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340 (далі — Положення № 340);
Пунктом 3 Наказу № 1727 встановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 3 місяців з дня його припинення або скасування дія Положення № 340 не поширюється на:
– території, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376;
– автомобільні перевезення вантажів, необхідних для забезпечення діяльності Збройних Сил України та виконання покладених на них завдань, та (або) автомобільні перевезення військовослужбовців, які здійснюються транспортними засобами на підставі договору оренди (найму) з водієм;
– внутрішні автомобільні перевезення вантажів та (або) пасажирів, які здійснюються суб’єктами господарювання будь-якої форми власності за власний рахунок для забезпечення своєї господарської діяльності, та їх водіїв за умови, що такі автомобільні перевезення здійснюються протягом не більше 4 годин 30 хвилин, що підтверджується первинними документами, які фіксують час початку таких автомобільних перевезень.
Метою оновлення Положення № 340 є гармонізація українського транспортного законодавства із соціальними стандартами Європейського Союзу (далі — ЄС) у сфері праці та відпочинку водіїв комерційного автомобільного транспорту. Нова редакція Положення № 340 впроваджує ключові норми ЄС, зокрема положення Регламенту (ЄС) № 561/2006, Директиви 2002/15/ЄС, а також рішення Спільного комітету Україна – ЄС щодо застосування стандартів смарт-тахографів (G2V2).
Положення № 340 встановлює особливості регулювання тривалості та обліку робочого часу, часу виконання самозайнятим водієм своїх обов’язків, часу керування автомобільними транспортними засобами (далі — АТЗ), перерв і відпочинку водіїв АТЗ (далі — водії), які здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів та (або) пасажирів автомобільним транспортом.
Вимоги Положення № 340 застосовуються до автомобільних перевізників та водіїв, які працюють за трудовими та (або) цивільно-правовими договорами, під час:
1) внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів, якщо максимальна технічно допустима маса АТЗ, включаючи будь-який причіп або напівпричіп, перевищує 3,5 тонни;
2) внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів на АТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно;
3) міжнародних перевезень пасажирів на таксі або на замовлення на АТЗ, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж п’ять, але не більше дев’яти з місцем водія включно.
Положення № 340 тепер поширюється не тільки на штатних водіїв підприємств, а й на самозайнятих водіїв (фізичних осіб – підприємців) та водіїв, які працюють за цивільно-правовими договорами, включаючи тих, які виконують міжнародні перевезення пасажирів на замовлення чи міжнародні перевезення на таксі.
Тривалість, облік та контроль часу керування, перерв і відпочинку, а також часу виконання самозайнятим водієм своїх обов’язків або робочого часу водіїв, залучених до регулярних, у тому числі спеціальних регулярних пасажирських автомобільних перевезень на маршрутах довжиною, що не перевищує 50 кілометрів, автомобільними транспортними засобами, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більше ніж дев’ять з місцем водія включно, визначається з урахуванням особливостей, передбачених Положенням № 340.
Перелік випадків автомобільних перевезень пасажирів та (або) вантажів, на які не поширюється дія Положення № 340, наведено в пункті 5 розділу І цього Положення (перелік включає 29 випадків від сільськогосподарських та поштових перевезень у межах до 100 км до перевезень транспортом швидкої допомоги, аварійно-рятувальних служб).
Структурно Положення № 340 включає 7 розділів: І «Загальні положення», ІІ «Робочий час водія та час виконання самозайнятим водієм своїх обов’язків», ІІІ «Період керування автомобільним транспортним засобом», ІV «Перерва у керуванні автомобільним транспортним засобом», V «Період відпочинку», VI «Облік робочого часу водія, часу виконання самозайнятим водієм своїх обов’язків, перерв, періодів готовності та відпочинку», VII «Контроль за дотриманням робочого часу, часу виконання самозайнятим водієм своїх обов’язків, часу керування транспортним засобом, перерв та періодів відпочинку водіїв».
Згідно з розділом ІІ Положення № 340 до робочого часу водія, який працює за трудовим договором, зараховується час, протягом якого водій перебуває на робочому місці та виконує свої професійні обов’язки, зокрема час керування АТЗ, навантаження та розвантаження вантажу, прибирання та технічне обслуговування АТЗ, а також час очікування навантаження та розвантаження вантажу, при перетині державного кордону та спричинений обмеженням дорожнього руху. Зазначений час очікування зараховується до робочого часу водія, якщо тривалість такого очікування не може бути визначена заздалегідь.
Щоденний робочий час водія не повинен перевищувати 10 годин протягом кожного 24-годинного періоду, якщо він припадає на нічний час.
Водієві, який працює за трудовим договором, надається перерва у робочому часі для відпочинку та харчування не пізніше ніж через 6 годин робочого часу поспіль.
Тривалість перерви у робочому часі водія становить:
1) не менше ніж 30 хвилин, якщо тривалість робочого часу становить від 6 до 9 годин;
2) не менше ніж 45 хвилин, якщо тривалість робочого часу становить більше 9 годин.
Зазначена перерва у робочому водія часі може надаватися частинами не менше ніж по 15 хвилин кожна.
Час початку і закінчення перерви у робочому часі водія встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Згідно з розділом ІІІ Положення № 340 щоденний час керування АТЗ не повинен перевищувати 9 годин та може бути подовжений до 10 годин двічі на тиждень за умов, передбачених цим розділом.
Щотижневий час керування АТЗ не повинен перевищувати 56 годин. Зазначений щотижневий час керування АТЗ не повинен призводити до перевищення тривалості робочого часу протягом тижня, встановленої пунктом 6 розділу II Положення № 340. Останнім встановлено, що середня тривалість робочого часу водія за тиждень не може перевищувати 48 годин та визначається шляхом ділення загальної кількості годин фактично відпрацьованого робочого часу протягом облікового періоду на кількість тижнів у такому обліковому періоді. Для цілей Положення № 340 під обліковим періодом слід розуміти 4 послідовні календарні місяці, якщо інший обліковий період не визначено у генеральній, галузевій (регіональній) угоді та (або) колективному договорі. Максимальна тривалість робочого часу водія за один тиждень може бути подовжена до 60 годин лише за умови, що протягом 4 місяців поспіль середня тривалість робочого часу за тиждень не перевищує 48 годин.
За умови відсутності загрози безпеці дорожнього руху вищезазначений щоденний та щотижневий час керування водія може бути подовжено на одну годину у виняткових випадках, зокрема у разі виникнення непередбачуваних обставин (технічна несправність АТЗ, зупинення руху АТЗ в рейсі (на маршруті), несприятливі погодні умови, перешкоди руху, у тому числі спричинені бойовими діями, відсутність місць стоянки), з метою доїзду до місцезнаходження автомобільного перевізника, його структурного підрозділу або філії, де зберігається такий АТЗ, або до місця фактичного проживання водія для взяття щотижневого періоду відпочинку. За цієї умови водій може подовжити щоденний та щотижневий час керування АТЗ не більше ніж на 2 години для прибуття до місцезнаходження автомобільного перевізника, його структурного підрозділу або філії, де зберігається АТЗ, або до свого місця фактичного проживання з метою взяття щотижневого періоду відпочинку, якщо ним було зроблено безперервну перерву тривалістю 30 хвилин безпосередньо перед додатковим часом керування. Взятий водієм додатковий час керування АТЗ має бути компенсований рівнозначним за тривалістю додатковим періодом відпочинку, наданим одночасно зі щоденним або щотижневим періодом відпочинку — до кінця третього тижня, що настає після тижня, в якому водієм було взято додатковий час керування.
Загальний накопичений час керування АТЗ протягом будь-яких двох тижнів поспіль не повинен перевищувати 90 годин.
Згідно з розділом ІV Положення № 340 після керування АТЗ протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити безперервну перерву тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає щоденний або щотижневий період відпочинку. Ця перерва може бути замінена перервою тривалістю не менше ніж 15 хвилин із наступною перервою тривалістю не менше ніж 30 хвилин, розподілених водієм з урахуванням вищезазначеного періоду керування АТЗ. Для водія, який здійснює нерегулярні пасажирські перевезення, безперервна перерва тривалістю не менше 45 хвилин може бути замінена двома перервами тривалістю не менше 15 хвилин кожна, які розподіляються водієм з урахуванням вищезазначеного періоду керування.
Водій, який перебуває в режимі керування АТЗ в екіпажі, може зробити перерву в керуванні безпосередньо в АТЗ, яким керує інший водій, за умови, що водій, який робить перерву, не задіяний у наданні допомоги водієві, який керує таким АТЗ.
Звертаємо увагу, що згідно з пунктом 13 розділу V Положення № 340 звичайний щотижневий період відпочинку, а також щотижневий період відпочинку тривалістю понад 45 годин, що надається як компенсація за попередні скорочені щотижневі періоди відпочинку, не може проводитися в АТЗ. Такий період відпочинку повинен здійснюватися в придатному для проживання приміщенні з належними умовами для сну та санітарії (тобто не в кабіні АТЗ). Усі витрати на проживання водія поза АТЗ під час автомобільних перевезень відшкодовуються автомобільним перевізником.
Згідно з розділом VІ Положення № 340 автомобільний перевізник, який здійснює регулярні, у тому числі регулярні спеціальні, пасажирські автомобільні перевезення та використовує найману працю водіїв, складає графік змінності згідно з додатком 1 до цього Положення. Графік змінності складається на 56 днів та день контролю робочого часу водія. Графік змінності доводиться до відома кожного водія не менше ніж за два тижні до початку періоду, на який його було складено.
АТЗ, що використовується для автомобільних перевезень (крім причепів та напівпричепів), повинен бути обладнаний справним контрольним пристроєм (тахографом), який своєчасно пройшов періодичну перевірку або адаптацію тахографа.
АТЗ (крім причепів та напівпричепів), що використовується для міжнародних автомобільних перевезень вантажів, який пройшов першу державну реєстрацію в Україні після 30 червня 2026 року та використовується для здійснення автомобільних перевезень відповідно до Угоди між Україною та ЄС, повинен бути обладнаний смарт-тахографом версії G2V2 (наразі вже понад 50 центрів надають послуги з їх обслуговування).
Водії зберігають заповнені бланки підтвердження діяльності (форма бланка наведена в додатку 3 до Положення № 340) в АТЗ період, який охоплює день контролю та попередні 56 днів та надають на вимогу уповноважених осіб під час здійснення заходів державного контролю. Автомобільні перевізники зберігають заповнені бланки підтвердження діяльності протягом не менше ніж 24 місяців після спливу строку, зазначеного для водіїв, за своїм місцезнаходженням та надають на вимогу уповноважених осіб центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (п. 12 р. VII Положення № 340).
Положення № 340 має три додатки:
– Додаток 1 «Графік змінності» — згідно з пунктом 8 розділу VI Положення № 340 автомобільний перевізник, який здійснює регулярні пасажирські автомобільні перевезення та використовує найману працю водіїв, складає графік змінності;
– Додаток 2 «Індивідуальна контрольна книжка самозайнятого водія» — згідно з пунктом 9 розділу VI Положення № 340 самозайнятий водій, який здійснює регулярні пасажирські автомобільні перевезення, зобов’язаний вести облік часу виконання обов’язків, передбачених цивільно-правовим договором, періодів готовності та перерв у індивідуальній контрольній книжці самозайнятого водія;
– Додаток 3 «Бланк підтвердження діяльності» — згідно з пунктом 11 розділу VI Положення № 340 з метою обліку та контролю використання робочого часу, автомобільний перевізник заповнює, підписує та подає на підпис водію бланк підтвердження діяльності перед початком здійснення автомобільного перевезення у випадках, визначених у цьому пункті. Самозайнятий водій складає та підписує бланки підтвердження діяльності у випадках, зазначених у цьому пункті.
Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України на своєму сайті надало інформацію про норми оновленного Положення № 340 у вигляді інфографіки.