Отпускные при работе с неполным рабочим временем

МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ УКРАЇНИ

РОЗ’ЯСНЕННЯ

від 21.07.97 р. № 04-3022

Щодо нарахування виплат за час відпустки при роботі на умовах неповного робочого часу

  У зв’язку з запитами щодо нарахування виплат за час щорічної відпустки у зв’язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки, які надаються у календарних днях, якщо працівник з незалежних від нього причин працював в режимі неповного робочого тижня чи перебував у відпустці без збереження заробітної плати або з частковими її збереженнями, Міністерство праці України роз’яснює.

Відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348 і від 24 лютого 1997 року № 185, нарахування зазначених виплат у випадках, коли на підприємстві встановлювався скорочений робочий тиждень або працівник перебував у відпустці без збереження заробітної плати у разі простою підприємства (стаття 25 та частина статті 26 Закону України “Про відпустки”), середньоденний заробіток розраховується таким чином.

Сумарний заробіток за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період ділиться на відповідну кількість календарних днів року чи меншого фактично відпрацьованого періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством (стаття 73 КЗпП України), а також на кількість робочих днів, протягом яких працівник не працював, при скороченому робочому тижні, та на кількість календарних днів перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати або з частковим її збереженням (абзац 6 пункту 2 Порядку).

Приклад.

У розрахунковому періоді з липня 1996 року по червень 1997 року при п’ятиденному робочому тижні працівник працював у такому режимі.

З 1 липня по 31 грудня 1996 року — по 3 дні на тиждень, з 1 січня по 16 лютого 1997 року — перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін, з 17 лютого по 31 червня 1997 року — повний робочий тиждень.

Сумарний заробіток за розрахунковий період складав 1570 грн.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді, на яку повинен ділитися сумарний заробіток у цьому прикладі, становить 258 днів. Тобто із 365 календарних днів року виключаються 12 святкових та неробочих днів, 50 робочих днів, які працівник не працював при скороченому режимі роботи, і 45 календарних днів, протягом яких він перебував у відпустці без збереження заробітної плати (365 – 12 – 50 – 45 = 258).

Середньомісячний заробіток становитиме: 1570 : 258 = 6,09 грн.

При встановленні на підприємстві скороченого робочого дня (зміни) середньоденний заробіток визначається діленням сумарного заробітку за розрахунковий період 12 місяців або менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів цього періоду, зменшену на кількість календарних днів цього періоду, зменшену на кількість святкових і неробочих днів, встановлених законодавством.

Приклад.

У розрахунковому періоді з липня 1996 року по червень 1997 року працівник при п’ятиденному робочому тижні працював: з 1 липня по 31 грудня 1996 року — повний робочий день (8 годин), а з 1 січня по 31 червня 1997 року — по 4 години в день.

Сумарний заробіток за розрахунковий період становив 1800 грн.

Кількість календарних днів, протягом яких працівник працював у розрахунковому періоді, становить 353 дні (365 – 12), тобто із кількості календарних днів року виключаються тільки святкові та неробочі дні.

Середньоденний заробіток становитиме: 1800 : 353 = 5,10 грн.

Заступник міністра – О.П. ТОВСТЕНКО